“Насилля як зброя”: омбудсмен відкрив справу щодо бару “Поза зоною”

У Харкові відкрився бар “Поза зоною”, в якому пропонують коктейлі з провокаційними та мізогінними назвами. У коментарях до публікації цього меню користувачі критикують назви, проте представники закладу висміюють зауваження.

Тоді на ситуацію звернула увагу блогерка та музикантка Марія Тучка, відома як ТУЧА. Вона звернулася до поліції через наявність у меню напоїв з провокаційними назвами, як-от “Мрія педофіла” та “Зґвалтований”.

Щодо цієї справи уповноважений з прав людини відкрив провадження відповідно до “Положення про порядок здійснення провадження Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у справах про порушення прав і свобод людини і громадянина, затвердженого наказом Уповноваженого”. Про це повідомила у коментарі Суспільне Культура правозахисниця та експертка громадської організації “Дівчата” Ольга Новак. Раніше вона звернулася до омбудсмена та Держпродспоживслужби зі скаргою.

“Поза зоною”: що не так з меню нового харківського бару

Нагадаємо, ситуація з новим “меню” бара викликала хвилю обурення серед активісток, правозахисниць та місцевих жителів, які вимагають від закладу переглянути свою позицію і відмовитися від недоречних назв.

У відповідь на невдоволення в соціальних мережах заклад висловився, що не бачить нічого неправильного у своїх діях і схарактеризував критиків як “купку дітей, які намагаються щось довести”. Окрім того, власники заявили, що назви коктейлів — «гумор» та запропонували користувачам соцмереж скуштувати коктейль під назвою “Врот”. Представники закладу також почали заявляти про нібито “допомогу ЗСУ”, використовуючи це як аргумент на свою користь.

Суспільне Культура поспілкувалося з правозахисницями, журналістками та лідерками думок про цю ситуацію. Ми також звернулися до представників бару, однак вони у коментарі відмовили.

Марія Тучка — відома під псевдонімом ТУЧА музична продюсерка, співачка, блогерка — розповіла Суспільне Культура, що дізналась про назви в меню бару “Поза зоною” з допису “Юлі з патчами” у твіттері (X).

Вона зазначила, що відреагувала на це, бо для неї неприйнятні жарти про зґвалтування, педофілію чи сексизм. Тучка пояснила, що після відомих випадків зґвалтувань на окупованих територіях та історій, де винуватців виправдовують довжиною спідниці жертви або кількістю алкоголю в її крові, вона вважає, що такі історії не повинні викликати сміх. Блогерка стверджує, що байдужість до таких жартів може призвести до байдужості до реальних життєвих історій. Відповідальність перед суспільством змушує її реагувати на подібні випадки, і вона вважає це своїм громадянським обов’язком.

Ставлення Марія до позиції бару, включно з її зміною, вона описує з гумором, зазначаючи, що невігластво власників у неї викликає лише сміх. Вона розповідає, що її представники закладу назвали її “волохатою фемкою”. Співачка говорить, що за відсутності позиції часто вдаються до особистих образ. Зміна позиції бару для неї відбудеться тільки тоді, коли заклад замінить меню. Тучка також згадує, що отримала лист про те, що експертизу від гендерного комітету з реклами передають у Держпродспоживслужбу, і вона стежитиме за цим.

Марія наголошує, що питання безпеки та гідності залишаються актуальними в будь-який час, підкреслюючи важливість уваги до подібних випадків навіть у воєнний стан.

Розкритикувала назви коктейлів у барі й Євгенія Дишлева, журналістка та активістка “Гендеру в деталях”. Вона стверджує: “Такі жарти ніколи не будуть прийнятними у цивілізованому суспільстві, незалежно від обставин — чи це мирний час, чи війна”. Дишлева зазначає, що в контексті війни, коли відомі випадки зґвалтувань, поведінка власників закладу викликає особливе обурення. Люди в коментарях ділилися історіями про знайомих, які стали жертвами зґвалтувань росіянами, підкреслюючи нечутливість закладу до таких питань.

Попри критику бар відмовився змінювати свою риторику, натомість заявив про намір змінити назви двох найбільш скандальних коктейлів. Втім, команда закладу продовжує дискримінувати критиків, зокрема, відмовившись просити вибачення перед тими, кого назвала “мохнатими королевами псевдо-феміністками”. Євгенія звертає увагу на те, що бар ще й радить жінкам, які його критикують, звернутися до організації із захисту прав тварин і ображає тих, хто висловлює незгоду.

В одному зі своїх дописів заклад використав риторику, яку Дишлева порівнює з фразою співачки Лободи: “Ну хто тобі гроші дав?”. Вона підкреслює, що таке ставлення до громадянського суспільства може мати серйозні репутаційні наслідки. За її словами, у часи війни суспільство стає менш толерантним до будь-яких порушень законів, оскільки це розцінюють як неповагу до держави.

Ще 20 березня журналісти харківських ЗМІ “Накипіло” та “Люк” звернулися до поліції та Державної служби з питань захисту споживачів через коктейль-бар “Поза зоною” в Харкові. Причиною скарги стало оприлюднення баром у своєму акаунті в Instagram меню з назвами, що містять сексистський та дискримінаційний зміст. Інформацію про цей інцидент передала представниця Інституту масової інформації в регіоні.

Чому виникають такі випадки

“Маркетологи та маркетологині все ще вважають, що секс продає. Але насправді відверта вульгаризація здебільшого дратує людей”, — акцентує Альона Грузіна, культурологиня та комунікаційниця “Гендеру в деталях”. Вона каже, що сексизм у рекламі не є унікальною для харківського бару та наголошує, що попри існування закону, який забороняє сексизм у рекламі, сексистський маркетинг продовжує існувати.

За її словами, реклама, яка використовує голе тіло чи гучні заголовки, часто отримує негативну реакцію громадськості.

Грузіна вважає, що критика такого маркетингу допомагає людям усвідомити, що це неприйнятно, однак водночас може створити негативний піар, який залучає увагу до творців.

У гонитві за увагою підприємці часто ігнорують моральні та правові обмеження, вважає Юлія Лісова, адвокатка Української гельсінської спілки з прав людини.

Лісова пояснює: “Коли у піарників не вистачає креативу, звертання до теми сексу здається найлегшим шляхом. Але такі методи заборонені законодавством”. Вона наголосила на тому, що закон України “Про рекламу” забороняє дискримінаційну рекламу за ознакою статі, яка може принижувати гідність людини чи використовувати зображення тіла виключно як сексуального об’єкта без стосунку до рекламованого продукту.

“Насилля як зброя”

Альона Грузіна зазначає: “Росіяни використовують насилля як зброю… Ми досі не знаємо і навряд чи колись будемо знати точну кількість людей, які постраждали від сексуального насилля”.

Експертка наголошує на потребі здорового діалогу в суспільстві щодо цього питання, та критикує спосіб, яким медіа подають інформацію про насильство, тож закликає кожного впливати на зміну ситуації зі своєї позиції.

Юлія Лісова висловила схожі думки, зосередившись на проблемі перекладання відповідальності за зґвалтування на потерпілу особу. Вона додає, що слід комплексно працювати над розв’язанням цієї проблеми, охоплюючи освіту, правоохоронну практику та коректне застосування законодавства.

Яка роль культури у цьому процесі

Як можна змінити ситуацію та вплинути на рекламників? На думку Альони Грузіної, потрібно підвищувати обізнаність та культуру, адже культура впливає на нас із самого дитинства, але й ми самі формуємо культуру. “Культура — це важливий елемент всього”, — говорить вона.

Грузіна говорить про проблему “культури зґвалтування”, описуючи її як соціокультурний контекст, у якому насильство, особливо щодо жінок, дітей та інших вразливих груп, уважається прийнятним або нормальним. Це мінімізаціє осуд насильства та відсутність покарання для злочинців, веде до безкарності й сприяє поширенню насильства в суспільстві.

Правозахисниця Центр прав людини ZMINA Ірина Юзик наголошує: “Це комплекс переконань, що не лише заохочує сексуальну агресію чоловіків проти жінок, але й схвалює її”.

Юзик наголошує на тому, що така культура пропагує уявлення про сексуальність як про щось жорстоке, представляючи зґвалтування як вираження чоловічої пристрасті, що призводить до ситуації, де жінки та дівчата не відчувають себе в безпеці.

“Зґвалтування завжди використовували як зброю у війнах, і феміністки звертали на це увагу від початків феміністичного руху”, — каже експертка.

Вона наголошує, що велика війна, яку розв’язала Росія в Україні, підтвердила це, бо сотні жертв, зокрема неповнолітніх, постраждали від зґвалтувань окупантами. Юзик зауважує, що спеціалісти працюють над тим, щоб допомогти цим жінкам і дівчатам подолати стан відчаю. Тож, за її словами, проблема поглиблюється, коли, “один громадський заклад у Харкові продовжує пропагувати сексуальне насильство”.

Вона відкидає звинувачення в моралізаторстві, стверджуючи, що “наше завдання як суспільства — запобігати насильству, а не сприяти його поширенню”.

Джерело: Суспільне Культура