Онисія Синюк: Щоб повернення дітей працювало, нам потрібна країна, з якою Росія готова говорити
Як Україна обирає державу-посередницю для повернення депортованих дітей? Чому дітей повертають невеликими групами? Що першочергово варто робити, якщо ви знаєте про факт депортації дитини? Говоримо про це з аналітикинею Центру прав людини ZMINA.
6 грудня в Офісі президента повідомили, що до України повернули ще 8 дітей, яких депортували російські окупанти, або які опинились на тимчасово окупованих територіях. До процесу повернення були залучені також Катар та ЮНІСЕФ.
Говоримо про це з правовою аналітикинею Центру прав людини ZMINA Онисією Синюк.
Ілюстративне фото: Getty ImagesЯк Катар став посередником у поверненні українських дітей
Єлизавета Цареградська: Яким чином Катар опинився в цьому рівнянні? Чому саме він, і як саме якась країна може сприяти таким поверненням? Що на це впливає, як це відбувається?
Онисія Синюк: Тут все одно буде певний елемент невідомості для тих, хто не долучений до самого процесу. Ми повинні розуміти, що повернення відбуваються не на основі будь-якого офіційного юридичного механізму, а на основі політичних домовленостей. Відповідно, вибір країни також залежить саме від політичної мотивації.
Таких, як ми розуміємо, не дуже багато, тому що ті держави, які є союзницями України, вводять проти РФ санкції, і Росія сприймає їх як недружні до себе. Саме тому обирають такі держави, як Катар. І тут ще є політична воля цих посередників. Адже не кожна з тих країн, які не є прямими союзницями України й все ще мають певні відносини з Росією, погодяться на те, щоб бути посередницею в таких справах. Тому тут подвійний політичний інтерес.
Можуть бути різноманітні причини, мотивації для обміну як у Росії, так і у держави-посередниці. Якщо говоримо про мотивацію РФ, то тут, я думаю, потрібно не забувати про те, як вона позиціює проблему депортації дітей. Вона називає це рятуванням. Відповідно, такі повернення підвищують певним чином імідж Росії й показують, що вона нібито готова повертати дітей. Хоча це роблять ось абсолютно невеличкими групами у порівнянні з тим, скільки насправді дітей було депортовано.
Чому дітей повертають невеликими групами
Онисія Синюк: У нас немає доступу ні до запиту на повернення дітей, ні до відповіді на цей запит. Тому ми й не знаємо, на скільки дітей цей запит був.
Але ми повинні розуміти, що навіть понад 19 тисяч депортованих або примусово переміщених українських дітей — це не фінальна цифра, а лише та, про яку нам відомо. І на цю інформацію завжди можна спиратися як на той запит, який в нас є.
Слухайте повну розмову — тут.
