З 2017 по 2021 рік росіяни 7067 раз порушували основні права людини, 5015 – щодо представників корінного кримськотатарського народу. Правозахисники називають ситуацію з правами людини в Криму катастрофічною. Правозахисні організації збирають свідчення та статистику. На їхніх підставах з’являються резолюції ООН та Ради Європи, влітку 2021 року була створена Кримська платформа. Щоправда, це не змусило росіян припинити катування та репресії проти населення окупованого півострова, навіть тієї частини, яка на початку окупації була лояльна до держави-агресора
10 грудня у світі відзначається день прав людини. Саме в цей день, на третьому засіданні Генеральної асамблеї ООН, прийняли Загальну декларацію прав людини. Цей документ мав на меті встановити стандарти рівноправ’я та свободи. Втім дотримуються цих принципів далеко не всі держави. Зокрема авторитарна Росія, що порушує права людини на своїй території, а з 2014-го, окупавши український півострів, ще й там.
За даними Кримськотатарського ресурсного центру, з початку захоплення Криму, росіяни ув’язнили 234 особи, а жертвами насильницьких зникнень стали 44 людини, шістьох з яких знайшли мертвими. Окрім цього 57 жителів півострова загинули в результаті політичних репресій.
Під особливою увагою російських окупантів проукраїнські активісти та кримські татари. Росія в буквальному сенсі продовжує радянські традиції депортацій, щоправда, в іншому вигляді: заарештованих етапують до колоній РФ, а їх родини вичавлюють з рідного дому за допомогою залякувань, звільнень та психологічного тиску. Традицій СРСР Росія дотримується і в незаконних вироках. Найчастіше використовуються звинувачення в державній зраді, екстремізмі та тероризмі, чи участі в об’єднаннях, які визнані на території РФ терористичними.
Росія порушує права на життя, свободу слова та мирних зібрань, право на особисту недоторканність та справедливий суд. Крім цього за допомогою тортур та катувань змушує затриманих відмовлятися від їхніх адвокатів заради так званих “державних”.
Так, журналіста “Радіо Свобода” Владислава Єсипенка катували електричним струмом. У такий спосіб його змусили відмовитися від незалежного адвоката на користь так званого державного – Віолети Синєглазової, яка не захищає наших політв’язнів, а намагається їх посадити. Найбільший ризик бути закатованим – відразу після затримання. Основна мета катувань – це вибивання зізнання про вчинення злочину, чи терористичного акту. Крім того, мордують для зламу духу, волі. На жаль це має довгостроковий негативний вплив на психіку людей, каже Тижню Тетяна Печончик, голова Центру прав людини ZMINA.
Окрім електричного струму росіяни застосовують побиття та придушення. Силовиків, що застосовують тортури до людей, яких звинувачують за політично-вмотивованими справами, здебільше притягують за статтею 286 КК РФ (Перевищення посадових повноважень). Втім тортури – це не єдиний вид тиску на політв’язнів. Громадян України саджають в камери до злочинців, які засуджені за статтями вбивство, зґвалтування, розбій.
“На ґрунті ненависті до громадян України сусіди по камері за будь-які прояви українськості людина може піддаватися вербальній та фізичній агресії з боку співкамерників”, — додала Печончик.
Втім окрім фізичного насильства окупанти використовують і психологічний тиск. Людей залякують життям та здоров’ям близьких, проводять обшуки та викликають до поліції. Показово, що тиск застосовують і до активістів, які на початку окупації були лояльними, чи підтримували вторгнення російських військ на територію України. Наприклад, проросійський журналіст Євген Гайворонський був депортований з території Криму у грудні 2019-го року. Репресії почалися тільки-но він почав критикувати окупаційний режим за незаконні забудови та вирубки лісів.
Більше читайте тут.
