РФ розігрує карту з заручниками: що криється за вбивствами і знущаннями над військовополоненими

Росія розпочала цю акцію цілеспрямовано і з певною метою.

Фото: Pixabay

Потрапляння в мережу спочатку відео із знущанням та вбивством українського військовополоненого, а наступного масоване вбивство полонених українців у колонії у Оленівці Донецької області не є випадковим збігом обставин, а спланованою стратегією Росії, наголошують правозахисники у матеріалі Української Гельсінської спілки з прав людини.

Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко нагадує, що до практики жорстоких катувань вдавались і радянські “миротворці” в Афганістані, а потім Росія продовжила цю практику в обох чеченських війнах, і зараз в публічну сферу потрапило моторошне відео з нівечінням статевих органів і вбивством українського військовополоненого.

“Звичайно, в першу чергу виникає емоційна оцінка тих орків-нелюдів, які це вчинили, і ця оцінка однозначна, як і викликане бажання дати належну відповідь, при цьому не сильно звертаючи увагу на норми міжнародного гуманітарного права, бо – “до тварин і нелюдів норми міжнародного гуманітарного правила не застосовуються”, — підкреслює він.

На сьогодні в російському полоні разом з захопленими на “Азовсталі” знаходиться велика кількість українських захисників – представників ЗСУ, тероборони, правоохоронних органів, медичних працівників, які мають загрозу зазнати катувань, а частина таки піддається жорстокому катуванням.

Павліченко вказав на відповідальність за ці знущання в тому числі Міжнародного комітету червоного хреста, який був гарантом безпечної здачі в полон захисників “Азовсталі”.

“Разом із тим Україна має чітко встановити усіх причетних до цього звірячого злочину і забезпечити належне покарання усім до нього причетним, включно з організаторами війни. Світ має висунути вимогу видачі всіх катів для незалежного суду, і це обов’язково відбудеться з належним покаранням. І останніх, і перших осіб.   

Світ, який жахається цій середньовічній жорстокості, має не лише емоційно відреагувати, а зрозуміти, що неконтрольоване зло, яке не дотримується ніяких правових рамок, розуміє лише силу, і така сила має бути швидкою, ефективною, і переважаючою, і ця сила є тяжким воєнним озброєнням, яке має знищити присутність російських військ на захоплених українських землях”, — додав він.

Координаторка Медійної ініціативи за права людини Ольга Решетилова підкреслює, що зазвичай Росія починає вдаватись до шантажу полоненими для військових чи політичних цілей.

“Зазвичай Росія качає тему полонених перед важливими подіями на фронті або переговорами. Згадайте ті всі паради, наприклад. Таким чином вона підвищує ставки, знаючи, що для українського суспільства це питання надзвичайно чутливе”, — зазначає вона.

Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик зазначає, що росіяни мають  на меті своїми нелюдськими діями викликати лють, жагу помсти серед українців, бажання робити те саме із російськими військовополоненими.

“На це не можна вестися з кількох причин. Перша. Нам треба визволяти українських військовополонених та формувати обмінний фонд. На жаль, кількість наших військових у російському полоні в рази більша, ніж їхніх у нас.

Друга. Росія стикається із нестачею людських ресурсів для продовження наступу. Мобілізовані відмовляються воювати, нові резерви формуються повільно. Щоб збільшити бажання росіян йти на війну, намагаються включити ірраціональне і засліпити сильною емоцією, викликати колективну лють і бажання помсти із їхнього боку, показати, що “злісні укри” теж знущаються над “їхніми хлопчиками”, топчуться над їх “чоловічою гідністю”, — підкреслює правозахисниця.

Вона додає, що катування і страти є одними із найтяжчих воєнних злочинів, і допускачи це у відповідь, ми не тільки відступаємо від принципів міжнародного гуманітарного права, але й уподібнюємося країні-агресору, стаємо на сторону варварства і дикунства.

Повний матеріал доступний за посиланням.