Свобода або/і безпека: міркують філософи та правозахисниця
Свобода чи безпека? Про це в ефірі UA:Радіо Культура в програмі “Права людини понад усе” говорили з головою правління Центру інформації про права людини Тетяною Печончик та філософами Костянтином Сіговим і Вахтангом Кебуладзе.
Ведуча:
Ірина Славінська
Тетяна Печончик розповіла про результати дослідження “Права людини в Україні” , яке є репрезентативним.
“Це опитування було проведено 2 рази: в 2016 та 2018 роках. Питання були ідентичні, тому можна говорити про те, як змінюються пріорітети в укранців. Одне з питань було про те, які цінності є найважливішими для українців. Ми давали перелік із 13 цінностей, які важливі для дотримання прав людини в країні. Це такі цінності як: мораль, законослухняність, патріотизм, відповідальність, рівність, гідність, безпека, справедливість, толерантність та інші. Цікаво, що це дослідження показало, що першочерговою цінністю для всіх українців є саме свобода і ця цінність займає перше місце і на Донбасі, і на заході України“, — сказала Печончик.
За словами Тетяни Печончик, ця цінність набрала 80 відсотків голосів.
“Дослідження показало, що 96 відсотків опитаних на Донбасі сказали, що для них свобода є основною, найважливішою цінністю. Опитування проводилося на підконтрольних Україні частинах Донецької та Луганської областей і можливо, люди розуміють, що відбувається в ДНР та ЛНР та це ще більше загострює відчуття людей цієї свободи“, — розповіла Печончик.
Правозахисниця сказала, що у 2016 році було 80, а у 2018 стало 86 відсотків людей по Україні, які сказали, що свобода — це найголовніша цінність для них.
“Друге і третє місце за два роки помінялися. Два роки тому на другому місці була безпека, а на третьому справедливість, а зараз навпаки. Можливо це тому, що люди вже не так гостро відчувають війну, дещо звикли до неї”, — додала Печончик.
Констянтин Сігов розповів про аналіз збірки “Майдан. свідчення” та про свідчення людей, які там є.
“За свідченнями людей, вони відчували, що якщо вони на Майдані займалися своєю справою і були на своєму місці, то не зважаючи на всі обставини, відчували себе в безпеці. А коли людина була вдома перед екраном телевізора, то було страшно. Бачимо тісний зв’язок між тим, що вдома ти начебто фізично в безпеці, але ця психологічна небезпека важливіша. Коли людина йде туди, де виборюється свобода, вона відчуває себе спокійніше і безпечніше. Тому є важливий зв’язок між свободою і безпекою”, — сказав Сігов.
Вахтанг Кебуладзе поділився, що його дивують такі великі цифри, і що все ж таки свобода залишається дуже важливою цінністю для українців.
“Але інша річ, що ми під цим розуміємо. Те, що на сході такий високий відсоток, може бути амбівалентним результатом, бо того, що не маєш, починаєш цінувати. Важливо розуміти, що ми маємо на увазі, коли говоримо про свободу: йдеться про негативну свободу, чи позитивну? Негативна свобода, це свобода від чогось. Здебільшого люди психологічно прагнуть до своботи через те, що їх щось не влаштовує та заважає їм”, — говорив Кебуладзе.
За словами Вахтанга Кебуладзе, треба усвідомлювати, за для чого ця свобода потрібна.
“Тут виникає комплементарність свободи і безпеки. Можливий зв’язок у формі свобода і безпека. Це ідеальний варіант, омріяний супільством, але, на жаль, як на мене неможливий. Тоталітарні режими вибудовують варіант “або або”, тобто, що може бути лише те, або інше. Однак історичний досвід показує, що відмовляючись від свободи, потім втрачаєш і безпеку. Цивілізоване суспільство — це хиткий баланс свободи і безпеки”, — повідомив Кебуладзе.
Тетяна Печончик зауважила, що в очах опитаних важлива і свобода, і безпека.
“Але ці дві цінності певною мірою протистоять одна одній, тому що коли ми розширюємо територію свободи, може ставати менше безпеки і навпаки, більше безпеки – менше свободи. Зараз ці питання для нашої країни є важливими. Треба слідкувати за пропорцінністю, бо у влади є спокуса дати менше свободи і встановити більше безпеки”, — сказала Печончик.
Констянтин Сігов теж додав, що всіх нас торкається питання свободи від брехні, особливо тієї, яка впливає на вибори та політичні долі і зазначив, що важливо розуміти, що реальна мета суспільста – це свобода.
За словами Тетяни Печончик, в одному з питань дослідження вони цікавилися в респондентів про те, чи захищали вони свої права.
“Насправді, 60 відсотків не захищали свої права ніяк. Ті 40 відсотків, які захищали права, говорили про те, яким способ це робили. Були різні методи: хтось одразу йде до родичів та знайомих, хтось йде в суд або до адвокаті. Однак є 8 відсотків, які вважають, що найкращий спосіб для відстоювання власних прав – це власними діями, включаючи використання зброї, якщо необхідно”, — поділилася Печончик.
За словами правозахисниці, в цих людей може накладатися розуміння свободи, як безмежної, що кожен може чинити суд.
“Інше питання, коли запитували ставлення людей до замосуду, то половина населення вважає, що самосуд це або єдиноможливий, або не дуже добрий, але дієвий спосіб щоб покарати злочинці”, — додала Печончик.
Вахтанг Кебуладзе повідомив, що аби збалансувати свободу і безпеку, обов’язково треба додати таку цінність, як солідарність.
“Ми всі є людьми, які вийшли з тоталітарного Радянського союзу і несемо цей тягар. Тоталітарні суспільства є суспіьствами з дуже низьким рівнем солідарності. Тому не треба плутати суспільство солідарних конкурентів зі зграєю атомізованих ворогів”, — зауважив Кебуладзе.
Прослухати детальніше можете за посиланням.
