Три доби на КПП. Як діти з окупованих територій вступають до українських вишів
“На третій день мого чекання на КПП із боку окупованих територій Верховна Рада ухвалила закон про спрощену процедуру вступу, тож я вирішила повернутися додому та шукати інші шляхи покинути територію ОРДЛО”, – розповідає дівчина. Поїхала до Харкова через Росію. Діставалася близько доби.
Цьогоріч абітурієнтам з окупованих територій дозволили за спрощеною процедурою вступати до всіх українських вишів. Можливість вступу без складання ЗНО та українського атестата існує з 2016 року. Але у попередні роки вступали лише у 35 вишів.
Такий дозвіл спричинив гарячу дискусію. Її учасники переймалися тим, що, по-перше, ці вступники заберуть багато бюджетних місць у найкращих вишах. А по-друге, що бачилося більш реалістичним, вступ без українського атестата означатиме визнання атестатів, виданих окупаційними адміністраціями, а це крок до легітимізації окупантів. Побоювання посилювало те, що цей дозвіл надавався в період інтенсивної риторики Зеленського про потребу миру.
Ні того, ні іншого не відбулося.
Цього року, за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО), на бюджет вступило 1788 студентів з окупованих територій (квота-2). Із них 1558 на бакалаврат, 138 на магістратуру, та 92 – на молодшого спеціаліста. Загалом менш ніж 1% від загальної кількості вступників-бюджетників.
За даними Міносвіти, разом із контрактниками лише 2026 студентів з окупованих територій приїхало цього року навчатися в українські виші.
Держпідриємство «Інфоресурс», яке адмініструє ЄДЕБО, надало нам детальні дані щодо осіб, які цього року вступили на перший курс після середньої школи. Тож ми порівняли бали абітурієнтів, що були зараховані на бюджет за квотами, та тими, хто вступив, складаючи ЗНО.
На графіку бали бюджетників, зарахованих на перший курс бакалаврату та магістратури (без врахування переведених на вакантні місця держбюджету після закінчення вступної кампанії). Також на графіку відсутні вступники, які проходили за співбесідою, їхній конкурсний бал не зіставний зі шкалою 100–200, вступників-квотників серед них немає.
Війна на сході України триває шостий рік. Діти, що мали б цього року закінчити школу, не мають навіть атестата за 9 клас українського зразка.
Наша держава пропонує їм кілька опцій. Молодші діти можуть дистанційно навчатися в українській школі і після закінчення отримати український атестат. Ті, хто вже закінчив школу в окупації, можуть екстерном пройти 9, 10, 11 класи. Як нам пояснили у Бахмутській загальноосвітній школі ім. Дмитра Чернявського, це можна зробити мінімум за рік.
Дистанційне навчання в українських школах
Саме таким чином отримали атестати українського зразка двоє наших співрозмовників.
«Починаючи з 9 класу, я навчалась у двох школах одночасно, – розповідає Олена (імʼя змінено), що цьогоріч вступила до Харківського політехнічного університету. – Попри те, що я вже забула, що таке здоровий сон, в українському атестаті в мене був середній бал 10, а на території ОРДЛО я закінчила школу з відзнакою».
«У 9 класі вступ здавався віддаленим і нездійсненним, але ми все-таки вирішили вчитися дистанційно на підконтрольній території. У знайомих дочка закінчила школу в Лисичанську, і ми теж вступили туди. Цілий рік робили контрольні за 8 та 9 клас, а влітку приїхали, склали іспити й отримали заповітний атестат за 9 клас українського зразка», – розповідає мати Артема (імʼя змінено), який зараз також навчається в Харківському політеху.
В 11 класі Артем вирішив, що хоче навчатися в Україні. Мама погодилася, хоча зізнається, що розглядала варіант вступу в Росії, та син був категорично проти. 10 та 11 клас Артем так само закінчив дистанційно у школі Лисичанська. Українську мову вчили за допомогою відео з Youtube, математикою займалися з репетитором.
Діти з окупованих територій також можуть вступити до українського вишу за спрощеною процедурою. В освітніх центрах «Донбас-Україна» та «Крим-Україна» потрібно пройти річну підсумкову атестацію, скласти два іспити – з української мови та історії України. Центри видають шкільний атестат українського зразка. Про визнання папірців окупаційної влади не йдеться. Маючи довідку від центру про успішне оцінювання, абітурієнт складає додаткові вступні іспити при університеті (профільний предмет або творчий конкурс) і подає документи на вступ.
Дві спроби проїхати в Україну
Найскладнішим для Артема та Олени було виїхати з непідконтрольної території. До вже звичних проблем, які окупанти створюють на період складання ЗНО, додався карантин.
Близько трьох діб окупанти не пропускали Олену на КПП Оленівка, коли вона їхала складати ЗНО. Наприкінці другої доби сказали: “Якщо сьогодні чи завтра ти виїдеш, то додому до особливого розпорядження не повернешся”.
«На третій день мого чекання Верховна Рада України ухвалила закон про спрощену процедуру вступу, я вирішила поїхати додому та шукати інші шляхи покинути територію ОРДЛО», – розповідає дівчина. У серпні поїхала до Харкова через Росію. Діставалася близько доби.
На українському КПП Гоптівка її оштрафували на 1700 грн за незаконний перетин кордону. Олена показувала нашим прикордонникам запрошення від університету на вступні іспити. Це не допомогло.
«Мене це не засмутило, адже для мене перетнути кордон, хоч і зі штрафом, було єдиним шансом вступити до українського вишу». Каже, що штраф брали не з усіх, залежало від зміни. Деяких абітурієнтів зовсім не штрафували.
Мати Артема описує наступні пів року з початку карантину як період постійного хвилювання і невпевненості. Було складно, кордони то закривали, то відкривали. Самоізоляцію для вступників запроваджували і скасовували. Артему вдалося виїхати на підконтрольну територію для складання ЗНО через КПП Станиця Луганська. Через острах не потрапити на наступне ЗНО родина три тижні жила в Харкові. І лише склавши останнє ЗНО, повернулась додому.
Раніше видання Zmina повідомляло про затримання хлопця з Криму, який також добирався на навчання через Росію, бо виїхати на підконтрольну територію з півострова йому не вдалося.
«У моєму класі було 19 учнів. Двоє (я та однокласник) вступили в українські виші, двоє (моя найкраща подруга та сусід по парті) — в російські. Інші вступили до донецьких вишів» — розповідає Оленка.
Повну версію тексту читайте тут.
