Уникнення мобілізації на окупованих територіях: що треба знати
Східний Варіант дізнався у правозахисників, як не потрапити до російської армії тим, хто залишається на окупованих територіях.
Мобілізація до загарбницької армії продовжується не тільки в Росії, а й на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Розповідаємо, чим загрожує служба в окупаційній армії та як не бути мобілізованим
Воювати проти України – нести кримінальну відповідальність
Будь-яка примусова мобілізація на окупованих територіях є порушенням Женевських конвенцій, каже адвокат ГО “Платформа прав людини” Євген Воробйов. Це кваліфікується як порушення міжнародного гуманітарного права.
Наші громадяни, які опинилися в окупації, повинні мати права, передбачені Конвенцією захисту цивільного населення, яку свого часу легалізувала й РФ.
“Відповідно до ст. 51 цієї Конвенції, окупаційна держава не має права примушувати осіб, що перебувають під захистом, служити в її збройних чи допоміжних силах. Стаття 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду прямо передбачає, що примус громадян протилежної сторони до участі у військових діях проти їхньої власної країни, навіть якщо вони перебували на службі воюючої сторони до початку війни, вважається воєнним злочином”, – каже Євген Воробйов.
Але попри це Росія застосовує мобілізаційні заходи щодо українців. Директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова повідомляє, що понад 35 тисяч жителів Криму були призвані на строкову службу протягом періоду окупації.
Правозахисники нагадують, якщо українці добровільно пішли служити до окупантів, або були мобілізовані та вирішили воювати проти своєї ж держави, вони матимуть покарання згідно з Кримінальним Кодексом України.
“Законодавством не передбачено звільнення від відповідальності, якщо особа примусово взяла автомат і воювала проти Захисників України, проте чим менше буде завдано шкоди державі Україна, тим більше є вірогідність, що до особи буде застосовано менш суворе покарання ніж передбачене статтями Кримінального кодексу”, – каже Євген Воробйов.
Головні поради – виїжджати або переховуватися
Альона Луньова каже, що отримання російського паспорта на окупованих територіях – підвищує ризик бути мобілізованим:
“Коли людина отримує російський паспорт, вона стає моментально доступною для їхньої правоохоронної системи, для системи мобілізаційної підготовки. Коли отримує паспорт, людина здає відбитки пальців, купу персональних даних. Щодо чоловіків, ця інформація буде передаватися в органи, що відповідають за призов і мобілізацію”.
Але відмова від російського паспорта теж не гарантує того, що людину не мобілізують. Як повідомляє Генштаб ЗСУ, понад 50 тисяч осіб, які не мали паспорту РФ, все одно було мобілізовано.
Інші експерти радять швидше виїжджати з тимчасово окупованих територій, але пані Альона каже, що тут також є ризики:
“Ті, хто повертались на територію України розповідали, що російські прикордонники опитують, чи служив, чи не служив, а чому не служив, а де служив. Прохід прикордонників РФ – це завжди ризик. І ніхто не гарантує, шо на етапі так званих фільтраційних заходів не станеться якогось питання. Тому, на мою думку, єдиний спосіб – це переховуватися. Якщо є змога виїхати – виїжджайте”.
Серед інших порад Альони Луньової – не контактувати, не брати документів і максимально уникати зустрічей з людьми у формі.
Читайте повний матеріал за посиланням.
