Як Білорусь вивозить та перевиховує українських дітей ― коментує правова аналітикиня | Центр прав людини ZMINA

Як Білорусь вивозить та перевиховує українських дітей ― коментує правова аналітикиня

A+ A-

Як зазначають правозахисники, Росія вивозила та змінювала ідентичність українських дітей ще до початку повномасштабної війни, проте про роль Білорусі у такій спланованій системі було відомо мало. “Ми дізналися, що мінімум 2219 наших дітей перемістили до Білорусі у період з 2021 до червня 2024 року. І хоча ці дії аргументують “відпочинком”, найбільші групи дітей в Білорусь переміщують протягом навчального року — щоб спростити їх залучення до навчання в місцевих школах.

Крім того, щонайменше 27 дітей, які перебували у таборах в Білорусі, перевезли потім у російські табори”, — зазначила у коментарі для Українського Радіо правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк. Правозахисники кажуть, що таке послідовне переміщення дітей свідчить про сплановану політику індоктринації дітей та викорінення української ідентичності. Дії Білорусі є частиною російської системи та відтворюють російські практики злочинів проти дітей.

2219 дітей ― дуже наближена до реальності цифра

Білорусь стала співучасницею російських злочинів і перемістила щонайменше 2219 українських дітей з окупованих територій на територію Білорусі за період із 2021 року до червня 2024-го. Наскільки ці дані є точними?

Якщо говорити про цифру 2219 дітей, це дуже наближена до реальності цифра. Ми працювали з кількома організаціями ― це український “Регіональний центр прав людини” та дві білоруські організації, які зараз перебувають по суті в екзилі, але мають розуміння місцевого контексту. Адже Білорусь ― закрита держава, тож було важко працювати з її джерелами. Але є такі організації, як “Вясна”, а також “BelPol”, який є об’єднанням колишніх білоруських силовиків, що 2020 року перейшли на бік білоруського народу і почали працювати проти режиму Лукашенка. Саме вони поділилися з нами конфіденційною інформацією, яка стала відправною точкою. Вона включала списки дітей, які були переміщені з окупованих українських територій, з конкретними даними, за якими можна було спробувати їх шукати: імена, прізвища, контактні номери телефонів, у деяких випадках навіть паспортні дані, де були українські паспорти, паспорти так званих ДНР-ЛНР та вже й російські паспорти цих дітей. А також квитки на потяг, завдяки яким ми зрозуміли маршрут цих дітей і те, що Росія та Білорусь організовують нерегулярні залізничні перевезення, для того щоб перемістити дітей з окупованих територій. Поїзд їде з Донецька, через Ростов і до Мінська. Нерегулярні — це спеціальні для вивезення дітей.

Усе це неможливо без схвалення самого Лукашенка

Яка роль тут самого Лукашенка, якщо він справді закладав основи такої співпраці Росії та Білорусі?

Початком нашого дослідження став указ самопроголошеного президента Лукашенка про переміщення однієї з груп українських дітей з окупованих територій на територію Білорусі для так званого відпочинку та оздоровлення ще у 2021 році. Це не означає, що до цього моменту не було груп дітей, яких могли вивозити, але це той випадок, який нам вдалося встановити, коли Білорусь офіційно долучилася до цього процесу. І надалі процес продовжувався майже щомісяця, коли групи дітей відправлялися з окупованих українських територій на територію Білорусі. Можна подивитися на учасників цього процесу, наприклад, це сумнозвісний Алєксєй Талай, колишній білоруський паралімпієць. Він є активним учасником та ідеологом цього процесу, організовує ці поїздки, виступає потім з пропагандистськими сюжетами і завжди посилається на те, що все це відбувається за підтримки білоруського режиму та особистого схвалення Олександра Лукашенка. Це треба розуміти в контексті того, як працює авторитарний режим у Білорусі: нічого не може відбутися без схвалення вертикалі влади. Вивезені діти на територію Білорусі перебувають у закладах, таборах, санаторіях на кшталт “Дубрави”, “Зубрьонка” тощо, які фінансуються або державою, або державними підприємствами. Тому все це неможливо без схвалення самого Лукашенка.

Повну версію матеріалу читайте тут