Єсипенко був одним з небагатьох журналістів, які ризикували їздити до Криму і збирати інформацію — Тетяна Печончик | Центр прав людини ZMINA

Єсипенко був одним з небагатьох журналістів, які ризикували їздити до Криму і збирати інформацію — Тетяна Печончик

A+ A-

Після більш ніж чотирьох років незаконного ув’язнення в окупованому Криму на свободу вийшов журналіст проєкту Української служби Радіо Свобода “Крим.Реалії”  і політв’язень Владислав Єсипенко. Як стало відомо Крим.Реалії, 20 червня він вийшов з Керченської колонії, в якій відбував покарання, і прибув до Праги, де возз’єднався з родиною

Владислав Єсипенко після звільнення. Фото: Радіо Свобода

У коментарі для Крим.Реалії голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик наголосила на важливості його роботи та пояснила, чому організація активно долучалася до адвокації його звільнення.

“З 2014 року Росія побудувала стіну інформаційної ізоляції навколо Кримського півострова, щоб приховати свої злочини, щоб звідти пробивалося якомога менше незалежних голосів і лунала тільки пропаганда. На тлі того, що країна-агресор знищила всі професійні медіа на півострові, послідовно блокувала всі можливості для журналістської діяльності, однією з небагатьох ниток, за допомогою яких можна було дізнаватися, що відбувається в Криму, які там настрої у людей, були поїздки туди журналістів з материкової України. Владислав Єсипенко — один з таких небагатьох журналістів, які ризикували туди їздити і збирати інформацію. Саме тому, коли окупанти його заарештували, для нас було важливо привернути увагу до цієї справи і боротися за звільнення журналіста”, розповіла Тетяна Печончик.

Тетяна Печончик. Фото: Радіо Свобода

ZMINA здійснювала адвокаційну роботу з міжнародними партнерами, щоб питання звільнення Владислава залишалося на порядку денному впродовж усього терміну його утримання. На жаль, попри публічні кампанії, заяви, зустрічі з високопосадовцями та журналістські нагороди, яких була удостоєна його родина, Єсипенко був змушений відбути весь термін незаконного ув’язнення.

“Шкода, що наші зусилля, зусилля українських та міжнародних інституцій і правозахисників не призвели до звільнення Владислава раніше, ніж завершився термін його ув’язнення. Зараз максимально важливо оточити його підтримкою, попереду — реабілітація і важливий час для родини, для доньки Стефанії, яка чотири роки росла без тата”, додала очільниця ZMINA.

Владислав Єсипенко зустрівся з дружиною та донькою в аеропорту Праги. Фото: Сашко Шевченко, Радіо Свобода

Повний текст матеріалу про Владислава Єсипенка, його журналістську роботу в Криму і чому Росія розцінила це як злочин, читайте на сайті Крим.Реалії.

Довідково

З 2014 року Центр прав людини ZMINA послідовно фіксує порушення прав людини в окупованому Криму, зокрема згортання свободи слова та тиск на журналістів. Також ми ведемо кампанії для привернення уваги до кримських політичних в’язнів і боремося за їхнє звільнення.

Як наголошує Тетяна Печончик, за ці роки Росія вибудувала щільну стіну інформаційної ізоляції навколо півострова, щоб приховати свої злочини, мінімізувати доступ до незалежної інформації та поширювати виключно пропаганду. У цих умовах робота незалежних журналістів у Криму була не лише важливою, а й життєво необхідною. На тлі того, що країна-агресор знищила всі професійні медіа, послідовно блокувала будь-які можливості для журналістської діяльності, одну з небагатьох ниток зв’язку з реальністю становили поїздки журналістів-фрілансерів з материкової України.

Владислав Єсипенко був одним з тих журналістів, які попри небезпеку їздили до Криму як фрілансери, щоб доносити правду про ситуацію на окупованому півострові.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: