Зі 120 політв’язнів Кремля 12 є журналістами – правозахисники | Центр прав людини ZMINA

Зі 120 політв’язнів Кремля 12 є журналістами – правозахисники

A+ A-

Громадянська журналістика – це нове явище, яке стало відповіддю на тотальне знищення свободи слова в Криму. Журналісти з народу, які почали висвітлювати події в окупованому Криму, стали переслідуватись та піддаватись нападам. Наразі із 120 політв’язнів, які знаходяться за гратами в російських тюрмах, є 12 журналістів.

Як передає кореспондент Укрінформу, про це під час вебінару “Громадянські журналісти важливі! Несвобода слова в Криму” розповіла голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.

“Ми слідкуємо, документуємо переслідування журналістів, громадських активістів. Проводимо інформаційні кампанії, адвокацію для того, щоб були звільнені наші політв’язні. На даний момент ми маємо 120 українських громадян, які знаходяться в місцях позбавлення волі на території окупованого Криму або на території РФ”, — зазначила Печончик.

Вона також розповіла, чому виникло таке явище як громадянська журналістика, та наголосила, що це стало відповіддю на тотальне знищення свободи слова в Криму.

“Правозахисні організації задокументували понад півтисячі випадків порушення свободи слова в окупованому Криму, нападів на журналістів, було порушено ряд адміністративних, кримінальних справ проти журналістів. На початку окупації була фізична хвиля агресії, коли журналістів затримували, били, забирали і пошкоджували техніку. Крім того, відбувались обшуки в редакціях, допити журналістів, було заборонено в’їзд до Криму ряду журналістів”, — повідомила Печончик.

Вона назвала прізвища журналістів, які піддавались погрозам і тиску, а також нагадала, що в 2014 році всі українські медіа зникли в окупованому Криму. Зараз ситуація там зі свободою слова є однією з найгірших у світі. І це не тільки за оцінками українських експертів, а й підтверджує Freedom House, яка щороку вимірює стан свободи слова у світі.

Голова правління Центру прав людини ZMINA зазначила, що після знищення журналістики в Криму писати про події на окупованому півострові стало нікому, тому й виник запит на громадянську журналістику.

“Журналісти з народу, або, як ми кажемо, громадянські журналісти, взяли в руки камери, мобільні телефони, і коли щось відбувалось, намагались фіксувати ці події, доносити їх до людей. І це стало явищем, яке ми називаємо громадянською журналістикою”, — розповіла Печончик.

Більшість із цих людей були об’єднані навколо ініціативи “Кримська солідарність” та небайдужих, які боролись за звільнення політичних в’язнів.

“На сьогодні в ув’язненні перебуває щонайменше 10 журналістів, вони всі є кримськими татарами. А також іще додатково в ув’язненні перебуває двоє журналістів – це Владислав Єсипенко, який працював на проєкт “Крим.Реалії” на Радіо Свобода, і Олексій Бесарабов, який був редактором журналу “Чорноморська безпека”. Тобто, зі 120 політв’язнів дванадцятеро є журналістами“, — повідомила Печончик.

Вона наголосила, що прізвища ув’язнених журналістів мають бути у всіх на слуху, а журналістська спільнота повинна постійно привертати увагу до ситуації в Криму, адже Крим нині знаходиться в подвійній інформаційній ізоляції через епідемію коронавірусу.

Особливо тиск на РФ необхідно здійснювати на міжнародних майданчиках, вважає Печончик. Йдеться про “марафони написання листів” по всьому світу, створення підкастів на різних платформах, кампанії про слова солідарності з політв’язнями та ін.

Печончик також повідомила, що наближати звільнення політв’язнів може кожен пересічний громадянин за допомогою поширення інформації на різних майданчиках, репостів у соцмережах, написання листів політв’язням тощо.

Колишній політв’язень та журналіст Микола Семена під час виступу наголосив, що Центр прав людини ZMINA відіграє колосальну роль у підтримці всіх журналістів, які зазнали обмежень і переслідувань.

“Ця організація і особисто Тетяна (Печончик – ред.) відіграють велику роль у підтримці свободи слова і підтримці журналістів, які зазнали обмежень і переслідувань. В той час, коли я перебував під судом, у нас уже був зв’язок з організацію ZMINA, і я на кожному кроці відчував їх підтримку – і законодавчу, і правову, і моральну. Це виявлялось у тому, що мої адвокати зустрічались і обговорювали стратегію захисту, різні проблемні ситуації. Це відігравало велику роль”, — зазначив Семена, додавши, що всі мають зрозуміти, наскільки важливою є робота, яка підтримує журналістів.

Як повідомляв Укрінформ, у Національній спілці журналістів України відбувся вебінар “Громадянські журналісти важливі! Несвобода слова в Криму”, де учасники обговорили нове явище — громадянську журналістику та її роль у збереженні свободи слова в окупованому Криму.

Джерело: Укрінформ