Аналітичний звіт “Євроінтеграційний досвід Західних Балкан. Уроки для правозахисників”
Понад десятиліття Україна, долаючи політичні, правові й економічні виклики, рухається до набуття повноправного членства в Європейському Союзі (далі — ЄС). Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну процес євроінтеграції пришвидшився з огляду на неминучу загрозу для безпеки й суверенітету України та забезпечення сталої демократії в Європі.
Завдяки підтримці більшості країн–членів ЄС і належній реакції українських інституцій Україна 23 червня 2023 року отримала статус країни-кандидата, а вже 25 червня 2024 року ЄС офіційно відкрив переговори про вступ. Проте ефективність проведення реформ для набуття статусу держави-члена, їхня короткострокова та довгострокова перспектива впливу на життя суспільства, швидкість виконання всіх встановлених у переговорах із ЄС вимог залежать від низки важливих факторів й ефективного використання інструментів, які можуть цьому сприяти.
З цього погляду корисно вивчити досвід країн Західних Балкан, які досить довго стикаються з різноманітними перешкодами на євроінтеграційному шляху, пов’язаними, зокрема, з частковим блокуванням державною владою належного проведення певних реформ. Це своєю чергою призводить до їх формальності чи неефективності, суттєвого зниження рівня підтримки членства в ЄС населенням, уповільнення темпів інтеграції з боку ЄС, великого впливу дезінформаційних кампаній.
Окрім цього, значна тривалість євроінтеграційного процесу для країн Західних Балкан сприяла формуванню сильного громадянського суспільства й напрацюванню адвокаційних інструментів, релевантних для країн Східного партнерства. Саме тому на шляху трансформації для подальшого приєднання до ЄС як Україні загалом, так і українському громадянському суспільству зокрема, важливо звернутися до позитивних і негативних уроків із досвіду євроінтеграційного шляху країн Західних Балкан.
Ознайомитися з текстом аналітичного звіту можна українською та англійською.
