Закон №4555: правозахисники вимагають скасування загрозливих змін, ухвалених під прикриттям війни

ПОЗИЦІЯ

громадських організацій щодо Закону №4555 та використання теми війни для тиску та підриву демократичних засад держави

Ми, представники громадських організації, що багато років опікуються питаннями подолання наслідків збройної агресії та посиленням демократичних інституцій в умовах війни, з глибоким обуренням сприйняли рішення щодо позбавлення антикорупційних органів України незалежності. Це рішення було ухвалене парламентом 22 липня без дотримання процедур й належного обговорення з суспільством. У той самий день Президент України підписав Закон №4555-ІХ, що був оприлюднений вночі та набув чинності 23 липня 2025 року. 

Закон №4555 несе серйозну загрозу основам демократії та правам людини, ставить під питання подальший поступ України на шляху до євроінтеграції. Створює небезпечний прецедент використання парламенту для непоправних ударів по демократичних інституціях, незалежному правосуддю, підриву довіри міжнародних партнерів до України.

Наспіх ухвалений Закон фактично призводить до змін кримінального законодавства, про які вже чимало зазначали різні експертні команди, зокрема звужує повноваження та фактично скасовує виключну підслідність НАБУ та САП; дозволяє Генеральному прокурору впливати на досудове розслідування НАБУ (фактично створює умови для уникнення відповідальності корупціонерів на топпосадах); розширює можливості проведення обшуків без санкції суду; підриває незалежність прокурорів та фактично скасовує на період дії воєнного стану конкурсну процедуру добору прокурорів усіх рівнів; значно розширює інші повноваження Генерального прокурора України, який призначається без конкурсу за ініціативою Президента України та призводить до інших критичних змін.

Окреме занепокоєння викликає те, яким поспіхом в непрозорий спосіб, без будь-яких консультацій з громадськістю та експертним середовищем було ініційовано та проведено зазначені зміни до законодавства парламентом. Процес ухвалення закону супроводжувався не лише порушеннями процедур та регламенту. Він також відзначився особливим цинізмом. Зміни було внесено в законопроєкт, що давно очікував свого розгляду з боку потерпілих від війни, а саме передбачав захист прав родичів зниклих безвісти на об’єктивне, неупереджене і швидке досудове розслідування. Подібний формат прийняття доленосних рішень для держави та суспільства є неприйнятним та підриває довіру до парламентаризму, особливо в умовах триваючої зовнішньої агресії та перемовного мирного процесу.

Крім того, Закон №4555 фактично є кульмінацією серії атак на антикорупційні інституції, що супроводжуються дуже небезпечним трендом — прикривати дії влади “державною безпекою” та “боротьбою з ворогами та поплічниками РФ”. Це створює небезпечний прецедент, що погрожує не лише руйнуванням верховенства права в Україні, але й політиці реінтеграції, відновлення та розбудови сталого миру, якого ми всі прагнемо.

Серйозне занепокоєння викликає масштабування практики використання нібито “зв’язків з Росією” або тимчасово окупованими територіями як привід для виправдання ігнорування результатів незалежних конкурсів на топпосади, політичного тиску на опонентів, руйнування інституцій та кримінального переслідування окремих осіб та бізнесів. Використання таких ярликів як зброї для дискредитації та нападів на опонентів стає закономірністю. Подібні дії не лише завдають прямої шкоди демократії та безпеці країни, але й підривають критично важливі процеси реінтеграції постраждалих від війни, наших громадян з ТОТ України, розширюючи можливості для зловживань та неперевірених інтерпретацій.

Спроба звести політику безпеки до “чорної мітки” ставить під сумнів саму ідею реінтеграції окупованих територій. Якщо будь-яка людина, яка залишилась жити в окупації або має родичів в окупації чи у РФ, автоматично вважається небезпечною, це просто суперечить декларованій політиці важливості для держави повернення людей і територій. Така стигматизація натомість лише віддаляє державу від її громадян і перетворює політику щодо наслідків війни на інструмент покарання, а не захисту. 

Ми наголошуємо на життєвій важливості підтримки потерпілих від війни та збереження зв’язків з громадянами, які залишили країну аби врятувати себе та родини, а також з громадянами на ТОТ, які є найміцнішим зв’язком України з тимчасово окупованими територіями. Ліквідація відповідного Міністерства національної єдності (а раніше — Міністерства реінтеграції ТОТ) та подальше розпорошення повноважень з реінтеграції між іншими міністерствами вже призвели до розриву єдності державної політики щодо мільйонів громадян, які постраждали від війни. Це створює хаос і невизначеність для постраждалих, ускладнюючи їхнє повернення та інтеграцію. А використання будь-якого зв’язку з окупованою територією чи РФ як інструмента проти будь-кого з “незгодних” чи для послаблення спроможності та незалежності інституцій стає тривожним сигналом для суспільства та ставить під загрозу всю державну політику реінтеграції.

З огляду на вищевикладене ми закликаємо зробити кроки для збереження демократичних цінностей, зміцнення верховенства права та забезпечення національної єдності України в умовах триваючої агресії:

Президента України — забезпечити перегляд та скасування шкідливих положень Закону №4555-ІХ, що підривають незалежність антикорупційних органів, належні процедури добору та звільнення з органів прокуратури й руйнують процесуальну незалежність прокурора та ставлять під удар стійкість системи кримінальної юстиції від зловживань та порушень прав людини.

Верховну Раду України — підтримати законодавчу ініціативу щодо негайного перегляду та скасування шкідливих положень Закону №4555-ІХ.

Кабінет Міністрів України:

• Невідкладно забезпечити призначення керівника Бюро економічної безпеки згідно з поданням Конкурсної комісії з добору Директора БЕБ України.
• Відновити цілісну та ефективну державну політику щодо постраждалих від війни громадян та реінтеграції ТОТ, яка має ґрунтуватись на довірі, принципах перехідного правосуддя, цінностях прав людини та забезпечувати належну координацію всіх відповідних процесів з урахуванням реальних безпекових викликів.

Органи правопорядку та органи прокуратури:

• Припинити практику використання вибіркових необґрунтованих звинувачень у зв’язках з РФ або ТОТ України для тиску та переслідувань громадян, активістів, журналістів, політичних опонентів, бізнесу та інституцій, що руйнує довіру суспільства та підриває національну єдність.
• Мінімізувати використання невідкладних обшуків без ухвали слідчого судді та враховувати принцип пропорційності втручання у права та свободи людини під час розслідування. 

Центр прав людини ZMINA

ГО “Донбас SOS”

JustGroup 

Кримська правозахисна група

ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”

БФ “Схід SOS”

Ukrainian Legal Advisory Group

Центр дослідження верховенства права НаУКМА

Інститут масової інформації

Харківський інститут соціальних досліджень

Аналітична група “ТОЛК”

ГО “Блакитний птах”

ГО “Центр громадянської просвіти “Альменда”

Центр лідерства УКУ

Громадська спілка “Дім прав людини “Крим”

ГО “Харківський антикорупційний центр”

Асоціація жінок-юристок України “ЮрФем”

Медійна ініціатива за права людини 

ГО “Україна без тортур”

ГО “Фонд підтримки фундаментальних досліджень”

Експертний центр прав людини

БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”

ГО “Кримський процес”