Чому законопроєкт 7290 не буде ефективно карати за міжнародні злочини — думка правозахисників

Представники Коаліції “Україна. П’ята ранку” заявляють, що законопроєкт 7290, який покликаний притягати до відповідальності за міжнародні злочини, містить суттєві недоліки, які в разі його ухвалення негативно вплинуть на правосуддя. 

Братська могила / ілюстративне фото

Про це йдеться у зверненні правозахисників до Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

За словами правозахисників, попри тривалий збройний конфлікт на території України, на законодавчому рівні все ще продовжуються дискусії щодо змін до Кримінального кодексу України стосовно найтяжчих міжнародних злочинів. Із 2014 року в Криму та на Донбасі фіксувалися факти скоєння воєнних злочинів, правова кваліфікація яких була обмеженою статтею 438 Кримінального кодексу України. Після 24 лютого 2022 року масштаби скоєних злочинів лише збільшились, а можливості правоохоронних органів України з погляду правової кваліфікації діянь залишилися незмінними.

Та 15 квітня цього року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт 7290 “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України”, який мав би, зокрема, карати Росію за вчинення найтяжчих міжнародних злочинів на території нашої держави.

Але проєкт закону має значні недоліки. Зокрема, він не містить положень, які стосуються можливості притягнення до відповідальності осіб за скоєння воєнних злочинів у межах командної відповідальності. 

Крім того, в проєкті статті 436 КК пропонується встановити кримінальну відповідальність за публічні заклики до вчинення акту агресії або розв’язання збройного конфлікту неміжнародного характеру. Це не охоплює ситуацію збройного конфлікту міжнародного характеру. Водночас у статті досить широкою категорією є “публічні заклики”, яка не дає правової визначеності тому, які саме дії особи підпадатимуть під кваліфікацію цієї статті.

Також відсутнє положення, яке стосується можливості запровадити в Україні інституту універсальної юрисдикції. Зокрема, йдеться про норми щодо можливостей притягнення до відповідальності в Україні іноземців, які скоїли найтяжчі міжнародні злочини поза Україною. У такому разі Україна обмежує свої можливості для співпраці з іншими країнами в питаннях міжнародного правосуддя. І це не повний перелік недоліків, який має проєкт закону.

З огляду на це, правозахисники радять ухвалити законопроєкт 7290 в першому читанні за основу з подальшим доопрацюванням до другого читання.

Раніше ми також писали, що питання гармонізації Кримінального кодексу з міжнародним правом можна було б розв’язати давно. Адже ще 20 травня 2021 року Верховна Рада ухвалила в цілому закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права” (№ 2689). Але 10 місяців указаний закон лежить без підпису президента на Банковій, натомість Кабмін вніс до парламенту інший, вже згаданий проєкт №7290, який багато в чому копіює попередній та є нівелюванням багаторічної роботи професійної юридичної спільноти.