У Києві відбувся Всеукраїнський правозахисний форум “Легіон права” | Центр прав людини ZMINA

У Києві відбувся Всеукраїнський правозахисний форум “Легіон права”

A+ A-

7 липня у Києві відбувся Всеукраїнський правозахисний форум “Легіон права”, де Омбудсман, правозахисники, громадські й культурні діячі говорили про виклики у сфері прав людини під час війни, взаємодію за рік спільної роботи, результати та про майбутню співпрацю.

Відкриваючи форум, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець розповів про рік роботи на посаді. Зокрема, йшлося про запровадження дев’яти основних напрямів роботи, створення хабу громадських ініціатив, розширення регіональної мережі, відкриття нових консультаційних центрів, ребрендинг Офісу Омбудсмана, презентацію Щорічної доповіді у Верховній Раді України та підготовку двох спецдоповідей – щодо дотримання прав постраждалих внаслідок російської агресії і про порушення прав дітей на окупованих територіях.

Він висловив сподівання, що такий форум стане щорічним і наступного року збере не тільки правозахисників з України, а й всього світу.

У рамках форуму відбулася презентація та обговорення Операційного плану до Стратегії розвитку Офісу Омбудсмана, а під час дискусій “Від стурбованості до дії – виклики та подальші кроки”, “Права людини крізь призму мистецтва та культури” лунали важливі теми: злочинів РФ в Україні, побудови ефективних механізмів захисту прав людини, зокрема військовослужбовців і тих, кого звільнили з полону, висвітлення злочинів Росії на міжнародній арені та інші теми.

Виступаючи на форумі, голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик наголосила на важливості розбудови ефективної системи підтримки потерпілих від воєнних злочинів, скоєних в ході російської збройної агресії. 

У складі Коаліції “Україна. П’ята ранку” ZMINA продовжує роботу з наслідками російської агресії проти України, документування воєнних злочинів і польові місії в деокуповані регіони. Так, за словами Печончик, команда документувальників щойно повернулася із чергової такої поїздки до сіл Високопілля, Трудолюбівка і Нововоронцовка Херсонської області.

“Зусиль правозахисників та держави недостатньо у роботі зі скоєними злочинами, адже цих злочинів тисячі і десятки тисяч”, — каже Печончик.

Тетяна Печончик (ліворуч)

Вона також зазначила, що люди, які пережили катування та полон, потребують психологічної, медичної, юридичної допомоги. Потрібні комплексні програми підтримки, яких дуже мало, а інформація про існуючі ініціативи часто не доходить до людей на місця. Крім того, за словами правозахисниці, потрібна допомога із відбудовою, будматеріалами, бо люди повертаються до сіл, майже знищених у ході бойових дій.

Інша проблема — частина постраждалих не повідомляють про пережиті ситуації правоохоронним органам, адже зневірені у можливостях правосуддя, не довіряють владі чи бояться, що росіяни знову повернуться. А багато з тих, хто надавав свої свідчення, не знають, що відбувається після: чи відкриваються кримінальні провадження, чи йде розслідування.

“Наприклад, якщо казати про жертв катувань, більшість із них повідомляє, що їх опитувала СБУ, але цим все і закінчилось — витягів з ЄРДР вони не мають, про відкриття провадження інформації теж нема. Один чоловік із сімома вогнепальними пораненнями, отриманими під час полону, вже декілька місяців намагається отримати витяг, його туди-сюди перескеровують”, — додала правозахисниця. 

Вона висловила сподівання, що ситуація зміниться з запуском роботи Координаційного центру для потерпілих та свідків Офісу Генерального прокурора України.

“Багато потерпілих залишаються невидимими для держави, для системи кримінальної юстиції. Вони покинуті сам на сам із пережитим травматичним досвідом. Саме тому потрібно проактивно працювати, щоб люди не боялися розповідати про пережите”, — зауважила Тетяна Печончик.

Крім того, на її думку, держава має чітко визначити, хто є потерпілим від війни, надати голос і зробити видимими тисячі потерпілих та розробити ефективну систему їх підтримки і компенсацій, працювати над запровадженням репараційних механіхмів.

У дискусії “Від стурбованості до дії – виклики та подальші кроки” також взяли участь адвокаційна директорка ГО Fight For Right Ірена Федорович, правозахисниця, співзасновниця ГО “Принцип” Любов Галан, брат цивільного полоненого Володимир Бузінов, керівник інформаційного напряму Медійної ініціативи за права людини Станіслав Мірошниченко, журналістка, продюсерка Радіо Культура, учасниця Українського ПЕН Ірина Славінська та голова правління громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська. Форум модерувала письменниця і правозахисниця Лариса Денисенко.

Переглянути відео з форуму можна тут.

Захід організовано за підтримки урядів Японії, Данії, а також Програми розвитку ООН в Україні.

Фото Офісу Омбудсмана та Центру прав людини ZMINA