ZMINA розповіла про український опір на Тайвансько-європейському безпековому форумі
9-11 вересня Всесвітня федерація тайванських асоціацій, Європейська федерація тайванських асоціацій і організація KUMA Academy провели Тайвансько-європейський безпековий форум задля обговорення регіональної безпеки, співробітництва з партнерами, які поділяють спільні цілі, побудови зв’язків на основі демократичних цінностей та створення нового порядку заснованого на мирі та стабільності. Тетяна Жукова, менеджерка з міжнародної адвокації ZMINA, приєдналася до заходу та поділилася досвідом українського громадянського опору агресивній війні, яку веде Росія.
Український досвід протидії російському вторгненню є дуже важливим для тайванського народу. Незважаючи на те, що між Києвом і Тайбеєм понад 10 000 км, українців і тайванців об’єднує спротив багатовіковому гнобленню та боротьба за права людини.
Євромайдан тривав в Україні одночасно з Революцією соняшників у Тайвані; українці влаштовували народні ланцюги вздовж кримських доріг з гаслами за цілісність, а тайванці вишукувалися у ланцюги з гаслами за незалежність. Проте Україна і Тайвань є об’єктами дезінформаційних кампаній, які однаково проводять і Росія, і Китай, зокрема це і обговорили учасники форуму.
Джеррі Ю, фото: ZMINAОднак у нинішній ситуації між Україною та Тайванем є одна важлива відмінність: поки Китай постійно погрожує Тайваню вторгненням, Росія пішла на жорстокий крок і почала агресію проти України в лютому 2014 року, яка переросла у повномасштабну війну в лютому 2022 року.
Російське вторгнення спонукало до громадянського опору 80% українців, про що свідчать дані опитування проведеного Соціологічною групою «Рейтинг». Кожен українець став на захист незалежності: від початку російської агресії стояли черги бажаючих вступити до армії, люди здають кров та жертвують гроші, передають потребуючим продукти та одяг, діляться житлом з внутрішньо переміщеними особами, евакуюють населення та тварин, надають психологічну підтримку, першу допомогу та навчають кібербезпеці.
Фото: ZMINAГромадянське суспільство стало одним з незамінних елементів опору. Тетяна Жукова розповіла про участь Центру прав людини ZMINA у спільній боротьбі за незалежність: «ZMINA документує воєнні злочини та злочини проти людяності скоєні російськими військовими на окупованих територіях України. Ми збираємо дані з відкритих джерел, а також наші експерти здійснюють поїздки на деокуповані території, спілкуються з жертвами та свідками та документують випадки катувань, депортації та насильницьких зникнень відповідно до міжнародних стандартів. Після цього зібрані дані передаються в українські та міжнародні механізми для подальшого притягнення винних до відповідальності. Ми пишемо звіти про серйозні порушення прав людини під час війни та представляємо їх міжнародній спільноті. Поширюємо інформацію про викрадених та свавільно затриманих людей, а також про політв’язнів, особливо тих, які потребують термінової медичної допомоги».
Тайванці малюють листи кримським політв’язням, фото: ZMINAЖукова підкреслила, що репресії проти кримських політв’язнів значно посилилися з початку повномасштабного вторгнення. У Криму утримується 186 політв’язнів, а з початку 2023 року в місцях несвободи в Росії померли двоє політв’язнів – Джеміль Гафаров і Костянтин Ширінг.
Станом на вересень 2023 року відомо, що 45 політв’язнів мають хронічні захворювання, інвалідність, тяжкі захворювання отримані під час перебування в місцях позбавлення волі внаслідок катувань, жорстокого поводження та відсутності лікування. З них 26 осіб потребують негайної медичної допомоги, вони ризикують не дожити до свого звільнення.
Жукова поділилася історіями Ірини Данилович, Володимира Дудки, Азамата Еюпова, Амета Сулейманова, Тимура Ібрагімова, Еміра-Усеїна Куку, Зекірії Муратова, Олега Приходька, Івана Яцкіна та закликала тайванців поширювати інформацію про них, висловлюватися на підтримку звільнення політв’язнів та надання їм медичної допомоги.
Фото: Європейська федерація тайванських асоціаційНаостанок Жукова закликала присутніх готуватися протистояти кібератакам і дезінформації, надавати першу допомогу, пакувати екстрені валізи, вивчати міжнародні механізми притягнення до відповідальності та переконувати інші країни підтримувати Тайвань і досягати економічної незалежності від Китаю. Україна і Тайвань повинні разом стояти на передових позиціях світу, що прагне свободи.
