ZMINA долучилася до церемонії нагородження Міжнародної премії імені Олександра Лангера 2023 року
3 березня в Больцано (Італія) на Євро-Середземноморському фестивалі відбулася церемонія вручення Міжнародної премії імені Олександра Лангера – 2023. Центр прав людини ZMINA отримав спеціальну відзнаку як організація, яка “проливає світло на знакові ситуації та інноваційні способи боротьби з нинішніми кризами, з якими стикається світ”. Тетяна Жукова, менеджерка з міжнародної адвокації у ZMINA, представила роботу команди.
“ZMINA була заснована у 2012 році трьома активістами. Один з них – відомий український правозахисник Максим Буткевич, який зараз є військовополоненим. Коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну, Буткевич вступив до лав Збройних сил України, щоб захищати батьківщину. Він потрапив у полон до російських військових і наразі є незаконно увʼязненим за сфальсифікованою справою. Будь ласка, говоріть про Максима Буткевича і вимагайте його звільнення”, – сказала Тетяна Жукова.
Вона зазначила, що з моменту окупації Криму минуло 10 років. За цей час півострів перетворився на вʼязницю під відкритим небом, де відсутня свобода слова, мирних зібрань і асоціацій, а людей переслідують, викрадають і вбивають, як це сталося з кримськотатарським активістом Решатом Аметовим у березні 2014 року: він вийшов на одиночний пікет проти окупації, його викрали і пізніше знайшли мертвим зі слідами тортур на тілі.
“Наразі у Криму понад 200 політвʼязнів. Близько 50 з них у місцях позбавлення волі зазнають жорстокого поводження та не отримують необхідної медичної допомоги. У результаті двоє політв’язнів померли за ґратами – Джеміль Гафаров і Костянтин Ширінг. Інші досі страждають від проблем зі здоров’ям: Ірина Данилович, яка втратила слух під час ув’язнення; Амет Сулейманов, який має серйозну хворобу серця і потребує операції; журналіст Владислав Єсипенко, який страждає як на психологічні, так і на фізичні проблеми зі здоров’ям, які отримав внаслідок тортур під час ув’язнення. Потрібно терміново говорити про цих людей і проявляти з ними солідарність. ZMINA запустила акцію “Листи у вільний Крим” зі словами підтримки політв’язням — запрошуємо всіх охочих долучитися”, — сказала Жукова.
Кримські політв’язніТетяна згадала про роботу коаліції “Україна. П‘ята ранку”, названої на честь часу, коли українці прокинулися від звуку вибухів 24 лютого 2022 року, а також наголосила на ризиках, з якими стикаються експерти з документування під час польових місій. Коаліція документує військові злочини та злочини проти людяності відповідно до міжнародних стандартів. Зокрема, ZMINA документує випадки депортацій, насильницьких зникнень та катувань.
“Мене допитували четверо слідчих у масках. Катували палицями, кулаками, електрошокером. За кожне українське слово мене били електрошокером: стільки разів, скільки я говорив українською, мене били струмом. А наприкінці підключили до пальців ніг електричний струм і включили. Зрештою я знепритомнів, але вижив. Після допитів інші чоловіки, як і я, приходили у синцях і крові, але раділи, що залишилися живі. Деяким не пощастило і їх замучили до смерті”. Це свідченнями дав 70-річний Анатолій Гарагатий для ZMINA. Гарагатий – фотограф і відеооператор з Харківської області України, якого затримали і катували російські військові, які окупували його село.
Анатолій ГарагатийГарагатого звільнили, однак сотні інших українських мирних жителів досі перебувають під вартою, переважно без зв’язку з зовнішнім світом. Одним із таких прикладів є Мар’яна Чечелюк – 24-річна жінка з Маріуполя, яка вже 2 роки перебуває в російському полоні, протягом якого зазнала значних тортур: її морили голодом, били, знущалися. Крім того, зараз вона дуже хвора і дуже потребує медичної допомоги.
Жукова підкреслила, що такі порушення не можуть залишатися безкарними: всі винні мають бути притягнуті до відповідальності – від вищих ешелонів до солдатів, які виконували накази. Керівництво Російської Федерації має бути покаране за злочин агресії проти України, злочини проти людяності та, можливо, злочин геноциду; викрадені, незаконно затриманні та депортовані люди мають бути повернуті; вцілілі мають отримати компенсацію, зокрема за рахунок заморожених російських міжнародних активів.
Мар’яна ЧечелюкЦього року, окрім спеціальної згадки ZMINA, Науковий комітет присудив премію Ользі Карач, правозахисниці та політологині з Білорусі.
Ольга Карач є директоркою організації “Наш дім”, яку вона заснувала у 2005 році. Спочатку вона була заснована у 2002 році як журнал власного виробництва у місті Вітебськ. У 2011 році через політичну активність Ольгу заарештував та піддав тортурам режим Лукашенка, а з 2014 року вона живе в еміграції у Вільнюсі. У Литві “Наш дім” зареєстрований під назвою “Міжнародний центр громадських ініціатив”. Організація координує понад 23 групи волонтерів у містах Білорусі та за кордоном, щоб змінити білоруське суспільство шляхом ненасильницьких дій та посилити вплив громадян на державні рішення. З цих причин режим Лукашенка розглядає Ольгу Карач як загрозу.
Довідка: Фонд Олександра Лангера присуджує премію людям та асоціаціям, які “з мужністю та незалежним мисленням проливають світло на знакові події та інноваційні способи розвʼязання поточних криз, з якими стикається світ”. Зокрема, премія спрямована на вшанування відданих людей і груп, які працюють над просуванням прав людини, миру, демократії, а також які борються проти дискримінації та які захищають довкілля. Олександр Лангер присвятив своє життя та роботу цим питанням, “підкреслюючи взаємозв’язки між ними, пропонуючи конкретні рішення, приділяючи особливу увагу встановленню плідних стосунків між людьми”. З 1997 року було присуджено 22 нагороди в 19 країнах на 4 континентах.
