На Форумі 2000 у Празі ZMINA організувала паралельний захід щодо окупованого Криму
15 жовтня ZMINA організувала паралельний захід “Демократія під прицілом: 10 років репресій у тимчасово окупованому Криму” на Форумі 2000 у Празі за підтримки МЗС Чехії. У панельній дискусії взяли участь представники Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим, Департаменту з прав людини МЗС Чехії та чеської ГО “Людина в біді”. Крім того, нещодавно звільнена політув’язнена Леніє Умерова поділилася історією свого переслідування російською владою.
Фото: Леніє Умерова розмовляє з міністром закордонних справ Чеської Республіки Яном ЛіпавськимЗбройна агресія Росії проти України почалася з окупації Криму в лютому 2014 року. Сьогодні він залишається де-факто контрольованим Росією і перетворився на в’язницю під відкритим небом, де мешканці живуть під постійним ризиком переслідувань.
“Важливо пам’ятати, що війна Росії проти України почалася з окупації Криму в 2014 році. Перші жертви, як військові, так і цивільні, були саме тут. Ми пам’ятаємо українських військовослужбовців Сергія Кокуріна та Станіслава Карачевського, які загинули від рук російських солдатів. Першою цивільною жертвою став кримськотатарський активіст Решат Аметов, викрадений і вбитий за протест проти окупації. Щонайменше 14 кримських активістів, таких як Ервін Ібрагімов, стали жертвами насильницьких зникнень. Їхні долі залишаються невідомими. На сьогоднішній день Росія незаконно заарештувала 218 мешканців Криму, 132 з них – кримські татари“, – підкреслила Ольга Куришко, заступниця Постійної Представниці Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.
“З початком російської окупації Криму на території півострова з’явився феномен громадянської журналістики, покликаний протистояти окупації та надавати кримчанам і зовнішньому світу об’єктивну інформацію про те, що там відбувається. Однак окупаційна влада почала утиски активістів, медіа та громадянських журналістів. З 2014 року щонайменше 21 кримського журналіста притягнули до кримінальної відповідальності, 15 з них досі перебувають за ґратами“, – додала правозахисниця і менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко.
Вона розповіла, що людей переслідують за інакодумство, інакші переконання чи етнічну приналежність – їх безпідставно звинувачують в екстремізмі, тероризмі та шпіонажі і засуджують до 10-18 років ув’язнення. Умови утримання під вартою нелюдські – затриманих примусово перевозять за тисячі кілометрів від рідного Криму, ізолюють від родин та адвокатів, катують, не надають медичної допомоги навіть у критичних ситуаціях.
За останні 5 років звільнили лише 2 кримських політв’язнів – Леніє Умерову та Нарімана Джеляла. Леніє Умерова розповіла учасникам про історію свого затримання:
“У 2022 році, коли я намагалася повернутися до Криму, щоб відвідати свого важкохворого батька, російська влада затримала мене через відсутність російського паспорта. Вони протримали мене за ґратами пів року без жодних звинувачень, а потім сфабрикували звинувачення в шпіонажі. Мене кинули до в’язниці, ізолювали від світу, позбавили права на гідність і свободу. Майже два роки я провела в неволі, і лише у вересні 2024 року завдяки зусиллям моїх співвітчизників, президента України, українських правозахисників та міжнародної спільноти мені вдалося повернутися додому“, – розповіла Леніє.
Вона згадала тих, хто досі незаконно утримується під вартою: Аппаза Куртамета, Богдана Зізу, Ірину Данилович, братів Ахтемових та сотні інших цивільних бранців Кремля. “Ми зобов’язані боротися за їхню гідність і свободу, за їхнє право повернутися додому. Я закликаю вас об’єднати зусилля, щоб повернути цих людей. Адже незалежність і воля – це не просто слова“, – закликала Умерова.
“80 років тому сталінський режим жорстоко депортував кримських татар до Центральної Азії. Ці жахливі дні повертаються в Європу“, – заявила заступниця директора Департаменту прав людини та перехідної політики Міністерства закордонних справ Чеської Республіки Зденка Каісова. За її словами, міжнародне співтовариство працює над притягненням винних до відповідальності і тримає це питання на порядку денному. Зокрема, Чеська Республіка продовжує докладати зусиль для цілеспрямованого висвітлення теми окупованого Криму, підтримує українське громадянське суспільство та незалежні медіа, включає імена тих, хто потребує допомоги, у свої заяви, а також провела Другий Парламентський саміт Кримської платформи.
Спікери закликали учасників заходу впроваджувати санкції проти осіб, відповідальних за порушення прав людини в окупованому Криму, підтримувати політику реінтеграції окупованих територій України, долучатися до діяльності Кримської платформи, поширювати інформацію про затриманих і закликати до їхнього звільнення, а також писати “Листи до вільного Криму“.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Висловлені в цьому матеріалі позиції належать авторам і не відображають офіційну позицію Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.
