Росія фабрикує кримінальні справи проти журналістів у Криму – виступ Вікторії Нестеренко в Ризі | Центр прав людини ZMINA

Росія фабрикує кримінальні справи проти журналістів у Криму – виступ Вікторії Нестеренко в Ризі

A+ A-

Росія фабрикує кримінальні справи проти громадянських журналістів у Криму, і це найнебезпечніша тенденція на окупованому півострові. Про це в Ризі на Третьому парламентському саміті Міжнародної Кримської платформи заявила керівниця проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко. Позбавлення волі, переслідування, катування, нелюдське поводження в місцях несвободи, каральна психіатрія – це те, з чим стикаються мешканці Криму, які не підтримують дій російської влади. Росія також почала жорстокіше використовувати покарання за “дискредитацію” російської армії. За неповних два роки було ухвалено 15 судових рішень у таких справах.

“Той факт, що у світі вже майже не чують про ситуацію з правами людини в Криму і ті репресії, що там відбуваються, вказує, що політика окупантів із придушення свободи слова в Криму дає свої результати. Світу слід шукати інноваційні інструменти впливу та реагування, щоб запобігти повному зачищенню незалежного інформаційного простору на півострові”, – розповіла Вікторія Нестеренко, представниця Центру прав людини ZMINA.

Вікторія Нестеренко

Серед нових ув’язнених з початку повномасштабного вторгнення – громадянська журналістка Ірина Данилович та троє кореспондентів об’єднання “Кримська солідарність”, які робили стріми із судових засідань, – Вілен Темер’янов, Азіз Азізов і Рустем Османов. Проти Темер’янова та Азізова висунули сфабриковані звинувачення в тероризмі.

Загалом в ув’язненні перебувають 18 кримських журналістів. Більшість з них депортовані на територію Росію. 

“Дуже важливо звернути увагу на умови утримання політв’язнів. — зазначила на конференції Вікторія Нестеренко. — Ув’язнені журналісти часто стикаються з тортурами та нелюдським поводженням у місцях несвободи, їх поміщають у штрафні камери, вони не мають доступу до медичної допомоги. Це велика проблема, особливо коли політв’язнів депортують з Криму на територію Росії, де їхні родичі та адвокати не мають постійного доступу до них. Ще одна проблема – обмін людьми між Україною та Росією. З початку повномасштабного вторгнення Росія відмовлялася повертати кримських політв’язнів, і нещодавно були звільнені лише 2 політичних в’язні, серед яких представник Меджлісу Наріман Джелял. Тому ми маємо докласти максимум зусиль, щоб звільнити та повернути цих людей додому”.

 
“Працювати журналістами в Криму небезпечно, робота пов’язана з великими ризиками”, – підсумувала керівниця проєктів Центру прав людини ZMINA. За її словами, відбуваються масові затримання під будівлями судів, зокрема до відділків забирають і репортерів. Згодом вони отримують адміністративні арешти за участь у несанкціонованих мітингах. Із 2022 року зафіксовано не менш ніж десяток таких випадків. Трапляються і взагалі кричущі випадки. Так, затриманий цього року стрімер Алі Сейтаблаєв у поліції отримав документ про призов до російської армії.

Загалом, з початку цього року вже зафіксовано понад 60 випадків тиску з боку окупаційної влади на професійних працівників ЗМІ та громадянських журналістів. Зокрема, журналісти ініціативи “Кримська солідарність”, газети “Кырым”, видання “Нанкеджан”, “Кримського процесу” – зазначила Вікторія Нестеренко. 

На заході в межах саміту Міжнародної Кримської платформи також виступили журналіст і письменник, автор документальної книги “Пресувальна машина: як Росія знищила свободу медіа в Криму” Юрій Луканов, голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, українська кримськотатарська журналістка, членкиня Меджлісу кримськотатарського народу, науковиця Гаяна Юксель

Юрій Луканов

Луканов зазначив, що в умовах, коли професійні медійники не можуть виконувати власну діяльність, з’явився феномен громадянських журналістів в окупованому Криму.

Скрипник згадала тих, хто перебуває за ґратами й має серйозні проблеми зі здоров’ям. Зокрема, це Ахмет Сулейманов, Ірина Данилович, Рустем Гугурик, Олександр Сізіков та інші.

Гаяна Юксель наголосила на ще двох небезпечних тенденціях, які спостерігаються в Криму протягом окупації: нав’язування думки, що ця територія завжди належала РФ, і масована мілітаризація півострова, зокрема дітей та підлітків.

Саміт відбуватиметься в Ризі (Латвія) два дні, упродовж 23–24 жовтня 2024 року. В попередні роки він проходив у Загребі та Празі. Представниця ZMINA Вікторія Нестеренко братиме участь у кількох подіях у межах конференції.
                   Автор фото у матеріалі: Валерія Мезенцева.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.