ZMINA з партнерами презентували Тіньовий звіт до звіту Єврокомісії щодо України | Центр прав людини ZMINA

ZMINA з партнерами презентували Тіньовий звіт до звіту Єврокомісії щодо України

A+ A-

Коаліція громадських організацій, до якої входять Лабораторія законодавчих ініціатив, Transparency International Ukraine, ZMINA, “Адвокат майбутнього” та Асоціація правників України, представила у Києві Тіньовий звіт до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” Звіту Європейської комісії щодо України у 2023 році. Це перший звіт, який громадський сектор України надає Європейській комісії після отримання Україною статусу кандидата на членство в Європейському Союзі. Експерти оцінювали період від червня 2023 року до серпня 2024 року і надали 350 рекомендацій, частину з яких підготувала ZMINA.

 Презентація тіньового звіту до звіту Європейської комісії щодо України

Відкриваючи презентацію тіньового звіту, очільниця Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик зазначила: “Одна з цілей Росії, яка почала війну проти України, — намагання зупинити нашу європейську і євроатлантичну інтеграцію. Оскільки ми перебуваємо на цьому шляху, це означає, що РФ не досягла своїх цілей”.

Печончик додала, що у цьому звіті ZMINA відповідала за підготовку розділу “Захист основоположних прав і свобод”:

“Це дуже широка тематика, яка охоплює кілька десятків різних прав, починаючи від свободи слова, свободи мирних зібрань, свободи об’єднань і асоціацій, протидії катуванням, жорстокому поводженню, захисту різноманітних вразливих груп, прав дитини і до права власності.  До підготовки розділу про права людини долучились експерти 12 правозахисних організацій і ще кілька десятків надали свої інтерв’ю, які ми врахували під час підготовки”.

Тетяна Печончик, ZMINA

Попри значну кількість рекомендацій, учасники презентації налаштовані оптимістично.

“Всього у звіті міститься близько 350 рекомендацій, і близько 100 з них стосуються прав людини. Звіт був опублікований в кінці літа, і за два місяці дві рекомендації вже були виконані, – розповіла Тетяна Печончик. – Перша – це ратифікація Римського статуту: з 1 січня 2025 року Україна стане 125-ю учасницею Міжнародного кримінального суду. Друга рекомендація – президент підписав закон про публічні консультації. Утім, є багато інших рекомендацій. Якщо ми будемо виконувати по одній рекомендації на місяць, то  для повного результату потрібно буде вісім років. Тому треба пришвидшитися”, — сказала вона.

Тетяна Печончик разом з іншими експертами

Під час презентації відбулися три дискусійні панелі, які стосувалися функціонування юридичної системи, антикорупційних зусиль і прав людини. Останню, “Права людини і фундаментальні свободи”, проводили за модерування директорки з адвокації Центру прав людини ZMINA Альони Луньової.

Альона Луньова, ZMINA, модераторка панелі про права людини та фундаментальні свободи

“Представники громадянського суспільства і держави в одному човні”, зазначила Луньова, представляючи учасників панелі – як посадовців, так і представників громадського сектору. Під час дискусії обговорювалися проблеми свободи медіа і захисту журналістів, протидії тортурам, захисту дітей.

Ярослав Юрчишин, голова Комітету Верховної Ради зі свободи слова, зазначив, що у сфері медіа є значні проблеми, однак найбільшою загрозою для роботи журналістів в Україні є російська агресія.

Ярослав Юрчишин, голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова

Вікторія Литвінова, заступниця генпрокурора, зазначила, що також багато роботи й у сфері захисту прав засуджених і протидії катуванням: “Ми спільно з Мін’юстом тривалий час працювали над стратегією протидії катуванням – її затвердженням та подальшими змінами. Процес болючий і займає час, усі державні органи мають долучатися, бо всі можуть зробити внесок, який є важливим для загальної картини”.

Вона зазначила, що вперше за 20 років вдалося притягнути до відповідальності 13 службових осіб у виправних колоніях та їхніх пособників з-поміж самих засуджених. 

Заступник міністра юстиції Олександр Банчук

Заступник міністра юстиції Олександр Банчук розповів, що Міністерство юстиції підтримує закон про цивільні партнерства. Законопроєкт №9103 уже досить довго розглядають комітети Верховної Ради.

“Якщо в нас є певна меншина, ми маємо забезпечити їхні права, – каже Олександр Банчук. – Але рішення тут потрібно врегульовувати виключно законом: має бути ухвалене рішення парламентом. Ми розуміємо, які виклики стоять перед парламентом. Моє бачення полягає в тому, що це питання має бути в дорожній карті щодо вступу України до ЄС. Без розв’язання цього питання нам не бачити місця в Європейському Союзі”.

Партнерка Адвокатського об’єднання AZONES Дарина Свиридова

Експертка звіту, партнерка Адвокатського об’єднання AZONES Дарина Свиридова зазначила, що перед Україною багато викликів у сфері захисту постраждалих від російської агресії:

“Офіс генпрокурора зареєстрував 150 тисяч проваджень щодо воєнних злочинів і агресії. Я ж порахувала: щоб забезпечити ефективний захист, кожен адвокат, який нині працює в Україні, має взяти бодай по три справи щодо воєнних злочинів – це для розуміння масштабів. Перед державою і громадянським суспільством стоїть необхідність організувати систему, яка б відповідала запитам суспільства на справедливість, зокрема несудовими методами”.

Нагадаємо, презентація Тіньового звіту для ЄС відбулася на початку вересня 2024 року.

Детальніше із Тіньовим звітом можна ознайомитися тут

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: