Як Україна має діяти для захисту постраждалих від війни: 13 ключових кроків держави на 2025 рік

21 січня 2025 року Коаліція організацій, які з 2014 року опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, презентувала 13 пріоритетних кроків держави на 2025 рік у сфері захисту прав людини в умовах війни. Ці дії, на думку правозахисників, дозволять забезпечити передбачувану політику підтримки потерпілих, досягти справедливості та зробити дії держави ефективнішими.

Українські правозахисники наголосили, що подолання наслідків війни, яка розпочалася з окупації Криму у 2014 році, а 2022 року набула повномасштабного характеру, та бойових дій, обстрілів українських населених пунктів і енергетичної інфраструктури, які продовжуються й у 2025 році, потребує подальших спільних дій держави, громадянського суспільства, міжнародних партнерів.

Альона Луньова, директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA, наголосила на тому, що існує потреба гармонізувати національне кримінальне законодавство з міжнародним та внести зміни до КК України, які забезпечать повноцінну імплементацію положення Римського статуту МКС.

“Крім змін, які мають сприяти притягненню до відповідальності за міжнародні злочини, важливо говорити й про інші зміни до кримінального законодавства. Зокрема, йдеться про статтю про колабораційну діяльність. Варто уточнити формулювання самої статті та розглянути можливість виведення найменш серйозної категорії порушень зі сфери кримінальної юстиції і забезпечити люстраційні заходи”, – зазначила Луньова.

Альона Луньова

Крім того, експерти наголошують на необхідності захисту громадян України, які проживають на окупованих територіях, від ризику втрати громадянства, а також розроблення механізмів використання документів, виданих окупаційною владою.

Ефективне відшкодування втрат потерпілим

Ксенія Гедз, координаторка з питань адвокації БФ “Право на захист”, нагадала про потребу у функціонуванні прозорих механізмів компенсації за знищене чи пошкоджене майно.“Збройний терор країни-агресорки вимагає від нас термінових і рішучих дій. Державі необхідно забезпечити ефективне функціонування механізмів обліку та компенсації за знищене, пошкоджене, злочинно привласнене окупаційною “владою” нерухоме і рухоме майно, водночас усуваючи дискримінаційні підходи, пов’язані з часом та територією завдавання шкоди. Лише такий інклюзивний підхід гарантуватиме рівний і справедливий доступ потерпілих до національного та міжнародного компенсаційних механізмів. Украй важливо запровадити комплексну та цілісну систему підтримки для всіх, хто постраждав унаслідок збройної агресії проти України, адже це є запорукою захисту та відновлення прав постраждалого населення”, – наголосила Ксенія Гедз.

Ксенія Гедз

Реінтеграція та підтримка найвразливіших

Ольга Скрипник, голова правління Кримської правозахисної групи, зауважила, що урядові зміни 2024 року, а саме перейменування Мінреінтеграції на Міністерство національної єдності України та трансфер повноважень щодо багатьох категорій постраждалих від збройної агресії до Мінрозвитку, значно вплинули на формування політики.

“Так, раніше сферою реінтеграції опікувалося міністерство, а тепер це звужено до директорату в структурі Мінрозвитку. Значна кількість напрацьованих раніше стратегій для захисту інтересів потерпілих тепер “на паузі”. Ми також чекаємо на відновлення роботи Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, яка має незабаром розпочати свої засідання на базі Мінрозвитку. Сьогодні в нас немає одного міністерства, яке опікується мешканцями окупованих територій та постраждалими від агресії, саме тому ми бачимо необхідність пріоритезувати реінтеграцію жителів окупованих територій, підтримку ВПО та всіх постраждалих унаслідок збройної агресії проти України”, – зазначила Скрипник.

Ольга Скрипник

Юлія Матвійчук, координаторка напряму правозахисту БФ “Схід SOS”, підкреслила потребу створення місць для людей з інвалідністю та старшого віку: “Сьогодні ми говоримо не лише про місця для розміщення евакуйованих – ми говоримо про гідність і турботу. Під час війни важливо не залишати без уваги тих, хто найбільше потребує підтримки: людей з інвалідністю, людей старшого віку. Нам украй необхідно створювати місця для розміщення таких людей уже зараз, щоб запобігти гуманітарній катастрофі. Водночас Україна має визначитися, що означає бути державою для кожного свого громадянина, незалежно від того, чи він живе на території, підконтрольній уряду України, чи в умовах окупації. Ми маємо будувати мости, а не залишати прогалини”.

Юлія Матвійчук

Пенсії для внутрішньо переміщених осіб 

Наталія Юрлова, юристка ГО “Донбас SOS”, наголосила на важливості виплати пенсій ВПО: “Важливо усунути дискримінацію щодо виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися до 24 лютого 2022 року. Пенсії для багатьох з них – це єдине джерело доходу. Однак ми досі стикаємося з дискримінацією в цьому питанні. З 2014 року було запроваджено додаткові вимоги для отримання пенсій ВПО: обов’язкова довідка про взяття на облік, періодична ідентифікація, обмеження у виборі банківської установи. Водночас ті, хто перемістився після 24 лютого 2022 року, отримують пенсії на загальних умовах. Це створює нерівність, яка є неприпустимою. Постанова КМУ № 637, що закріплює ці обмеження та діє вже понад 10 років, нарешті має бути скасована”.

Наталія Юрлова

Довідково

До Коаліції організацій, які з 2014 року опікуються питаннями захисту прав постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, входять: Центр прав людини ZMINA, ГО “Донбас SOS”, ГО “Крим SOS”, БФ “Право на захист”, БФ “Схід SOS”, ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, БФ “Stabilization Support Services”, Кримська правозахисна група.

Детальніше про 13 кроків на 2025 рік – на сайті Центру прав людини ZMINA.

Відеозапис заходу можна переглянути тут.

Захід профінансований UK International Development від уряду Великої Британії; висловлені погляди необов’язково відображають офіційну позицію уряду Великої Британії.