ZMINA взяла участь у дискусії про культурну деколонізацію Криму

26 січня в Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулася дискусія “Культурні репрезентації Криму та кримців”, організована в межах виставкового проєкту “Війна: зворотна перспектива”. 

У заході взяли участь представники культури, журналістики та правозахисної діяльності, серед яких – директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял, актор та режисер Ахтем Сеітаблаєв, журналіст і телеведучий Костянтин Грубич та головний редактор і засновник LiRoom медіа Олексій Бондаренко. Модерувала дискусію Марина Богуш, кураторка проєкту “Війна: зворотна перспектива”.

Головною темою дискусії стало переосмислення Криму в українському суспільстві, його культурної спадщини, майбутнього після деокупації та ролі кримськотатарського народу у формуванні національної ідентичності.

Альона Луньова наголосила на важливості культурної деколонізації півострова: “Нам треба збирати свідчення про те, що відбувається в Криму та на інших тимчасово окупованих територіях України. Нам треба з’ясувати маркери, які відрізняють Крим від імперії. І нам треба окреслити це і відсіяти якнайшвидше завдяки розширенню кримських студій”.

Вона підкреслила, що Україна вже зараз має готуватися до процесу відновлення Криму після деокупації, зокрема у сфері культури та освіти, де досі зберігається вплив російських імперських наративів. Але водночас важливо мати інформацію про реальну ситуацію на півострові.

“Ще з 2014 року в українському законодавстві був визначений підхід до тимчасово окупованих територій. Фактично йдеться про заперечення будь-чого, що там відбувається. Наслідком такого підходу є невизнання документів, виданих в окупації, заперечення того, що в окупації теж можливе і є життя. Після майже 11 років окупації Криму важливо переглянути цей підхід, бо ми не можемо заперечити життя сотень тисяч співгромадян, яке проходить в окупації. Нам варто змінювати підходи й переглядати нашу візію щодо ТОТ”, – зазначила Луньова.

Під час дискусії перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял зазначив, що повернення Криму має супроводжуватися відновленням його справжнього культурного обличчя.

“Українці є політичною нацією, і наш обов’язок – звертатися до власної історії, осмислювати її уроки та будувати майбутнє на основі справжніх, а не штучних цінностей і концепцій. Кримські татари мають сприйматися як невіддільна частина громадянського суспільства, а не як щось відокремлене чи чуже”, – зауважив Наріман Джелял.

Учасники заходу підкреслили, що майбутнє Криму нерозривно пов’язане з боротьбою за права людини, культурну спадщину та повернення правди про історію півострова.

Постійна представниця Ольга Куришко подарувала музеєві війни каталог “ЛОМИКАМІНЬ. Жіночий спротив у Криму” і підкреслила важливість висвітлення ролі жінок у боротьбі проти російської агресії та збереження їхнього досвіду через мистецтво. Вона висловила подяку учасникам дискусії та всім, хто працює над висвітленням кримської тематики.

Відвідувачі музею також долучилися до ініціативи “Листи до вільного Криму”, щоб висловити підтримку незаконно ув’язненим кримцям.

Фото: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим