“Листи до вільного Криму” триватимуть до звільнення всіх політв’язнів: у Києві підбили підсумки акції

11 лютого 2025 року в Українському кризовому медіацентрі відбулася пресконференція, присвячена підбиттю підсумків ініціативи “Листи до вільного Криму” за 2024 рік. Ця акція, започаткована у квітні 2023 року, вже понад півтора року об’єднує українців та небайдужих людей з усього світу для підтримки кримських політв’язнів, яких незаконно утримує Росія.

“Листи до вільного Криму” триватимуть до звільнення всіх політв’язнів

Розпочинаючи захід, Євген Бондаренко, керівник відділу інформаційного забезпечення Представництва Президента України в АР Крим зробив важливе оголошення, що акція “Листи до вільного Криму” триватиме до деокупації Криму та звільнення всіх кримських політв’язнів.

Результати та географія акції за 2024 рік

Анна Ситнікова, заступниця керівника Служби забезпечення діяльності Кримської платформи Представництва Президента України в АР Крим, розповіла, як діє сама акція та яку кількість листів написано протягом 2024 року.

“За 2024 рік нам вдалося назбирати понад 1800 листів. Ці листи збиралися як в онлайн-режимі, так і під час подій та заходів. Акція “Листи до вільного Криму” дає можливість підтримати політв’язнів та їхні родини, ще раз надати сигнал, що вони не самі й Українська держава (як державні установи, так і громадські організації) бореться за їхнє звільнення. Саме тому цього року ми ухвалили рішення, що акція буде тепер безстроковою, адже наша підтримка та включеність потрібні постійно кожному та кожній, хто зараз змушений відбувати незаконні покарання в російських в’язницях за свою проукраїнську позицію”, – зазначила Ситнікова.

Анна Ситнікова

Вікторія Нестеренко, менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA, повідомила, що за минулий рік ініціатива охопила щонайменше 25 публічних заходів в Україні, а також події в Берліні, Празі, Варшаві та інших містах. 

“За цей рік ми спільно з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим та ПЕН-клубом провели акцію на 25 публічних заходах в Україні, включно з фестивалями, книжковими форумами, вуличними виставками. Також акцію неодноразово проводили за кордоном на різних форумах та конференціях: у Берліні, Празі, Варшаві та інших містах. Після збору листів ми їх сортуємо, скануємо і в цифровому форматі передаємо родичам, адвокатам та правозахисникам з Криму, а ті вже далі за можливості передають їх адресатам”, – повідомила Вікторія Нестеренко.

Вікторія Нестеренко

Вона також поділилася своїми спостереженнями, що люди в регіонах, де відбувалися заходи з можливістю писати листи, дуже мало знають про політичних в’язнів: “На жаль, для нас це було відкриття, і ми зрозуміли, що ми не допрацьовуємо в цьому напрямі. Ми маємо все більше говорити про ситуацію в Криму, про порушення прав людини в окупації й про підтримку політичних в’язнів та їхніх родин”.

Листи – вогник підтримки для політв’язнів

Кримськотатарська активістка, звільнена політув’язнена Леніє Умерова, яка рік і дев’ять місяців провела в незаконному ув’язненні в РФ, пригадала свій досвід отримання листів та наголосила на їхній важливості для тих, хто перебуває в неволі: “Чому потрібно писати листи? По-перше, це сигнал для адміністрації колонії чи слідчого ізолятора: про тебе знають, про тебе піклуються. А отже, вони змушені бодай мінімально рахуватися з тобою. По-друге, це підтримка, яка дає сили боротися далі. По-третє, кожен лист чи відповідь на нього може стати приводом для нової інформаційної хвилі, яка не дає забути про людину в неволі. Сьогодні я тут, серед вас. Бо свого часу суспільство не мовчало. Люди писали листи, поширювали інформацію, називали моє ім’я на міжнародних аренах. І це спрацювало”.

Леніє Умерова

Лариса Денисенко, українська письменниця, адвокатка, членкиня Українського ПЕН, публічна амбасадорка політв’язня та громадського журналіста Ремзі Бекірова, підкреслила унікальність та важливість ініціативи: “Коли людина перебуває в умовах ув’язнення, ув’язнення несправедливого, ув’язнення агресором, для неї важливо, що в публічному просторі, серед спільнот, серед людей, в її рідній країні промовляють її ім’я, звертаються як до маяка, компаса, орієнтира, тримають у серці й за руку на відстані. Ми всі – спільний нерв справедливості. Кожен лист – це зв’язок з домом. Пишемо російською, бо там ворожі цензори. Пишемо чутливо, бо правило номер один: не нашкодити, підтримати. Чим пахне дім. Чим дихає природа. Що навколо нас, як ми сумуємо, як нам важливо передати цю любов через тисячі кілометрів. Це особлива комунікація: без питомих символів, патріотичності, реалізму, передати наш стан, наш зв’язок, наш спільний культурний простір. Це мовлення між своїми, мовлення поза розумінням цензорів”.

Лариса Денисенко

Кількість кримських політв’язнів

Під час заходу також озвучили актуальні дані щодо кримських політв’язнів. Станом на осінь 2024 року їхня кількість становила 218 осіб, з яких 132 – кримські татари.

Анна Ситнікова повідомила про нещодавні затримання ще п’яти кримських татар, а також про звільнення трьох політв’язнів 11 лютого 2025 року після дев’яти років незаконного ув’язнення. Вона наголосила, що реальна кількість ув’язнених значно більша, оскільки щодо багатьох нових справ немає повної інформації у відкритому доступі. 

Спікери закликали всіх українців долучатися до акції та писати листи політв’язням. Вони також надали рекомендації, як правильно складати листи, щоб вони пройшли цензуру і дійшли до адресатів.

Леніє Умерова з листами

Організатори: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, Український ПЕН, Центр прав людини ZMINA.

Повне відео пресконференції можна переглянути тут.