ZMINA зібрала експертів для обговорення євроінтеграційного досвіду Західних Балкан та презентувала аналітичний звіт

21 лютого 2025 року в Києві відбулася конференція “Євроінтеграційний досвід Західних Балкан: уроки для правозахисників України”, організована Центром прав людини ZMINA за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного фонду “Відродження” в межах спільної ініціативи “Європейське Відродження України”.

Дмитро Шульга, директор програми “Європа і світ” Міжнародного фонду “Відродження” та Тетяна Печончик, очільниця Центру прав людини ZMINA

Під час заходу було презентовано аналітичний звіт “Євроінтеграційний досвід Західних Балкан. Уроки для правозахисників”. Учасники конференції обговорили ключові висновки документа та обмінялися досвідом із колегами з Хорватії, Сербії та Чорногорії.

“Ця конференція — це не лише обговорення досвіду наших колег із Західних Балкан, а й навчання, адаптація та спільне зростання. Ми прагнемо визначити конкретні уроки, які допоможуть нам у захисті прав людини, зміцненні демократії та забезпеченні верховенства права в Україні. Громадянське суспільство відіграє ключову роль у цьому процесі, і ми вдячні нашим партнерам із Хорватії, Сербії та Чорногорії за їхній досвід та експертні знання”, — відкриваючи конференцію, зазначила Тетяна Печончик, очільниця Центру прав людини ZMINA.

Презентуючи звіт аналітикиня Центру прав людини ZMINA Діана Депутат розповіла про досвід країн Західних Балкан на шляху до ЄС, зокрема про їхні досягнення, виклики та проблеми, з якими вони зіштовхнулися на цьому шляху: “Наш звіт аналізує, з якими труднощами стикалися Сербія, Хорватія та Чорногорія в процесі євроінтеграції, і які висновки з їхнього досвіду можуть бути корисними для України. Вивчаючи цей шлях, українські правозахисники можуть розробити ефективні стратегії для захисту прав людини та адаптації до європейських стандартів”.

Любов Акуленко, виконавча директорка Українського центру європейської політики; Діана Депутат, аналітикиня Центру прав людини ZMINA; Сергій Сидоренко, співзасновник та шефредактор “Європейської правди”

Як досвід інтеграції Хорватії, Сербії та Чорногорії може допомогти Україні на шляху до ЄС, розповіли Іван Новосел, програмний директор Дому прав людини в Загребі (Хорватія), Софія Тодорович, директорка Молодіжної ініціативи за права людини (Сербія), та Невенка Вуксанович, менеджерка програм Центру демократії та прав людини (Чорногорія).

Так, Іван Новосел звернув увагу на те, що реформи, пов’язані з верховенством права та правами людини, розпочалися в Хорватії надто пізно: “Розділ 23 (що стосується правосуддя та фундаментальних прав) був відкритий майже наприкінці переговорного процесу, і це призвело до того, що багато реформ залишилися незавершеними. Сьогодні Хорватія стикається із проблемами, пов’язаними з незалежністю інституцій, завантаженістю судів та іншими викликами у сфері прав людини”.

Софія Тодорович зауважила, що шлях Сербії до ЄС значною мірою визначався виконанням вимог Міжнародного трибуналу щодо колишньої Югославії: “Сербія змушена була виконувати запити трибуналу щодо воєнних злочинців, і саме це впливало на її інтеграційний процес. Водночас добросусідські відносини залишаються ключовим викликом. Наприклад, Румунія певний час блокувала статус кандидата для Сербії через питання румунської меншини”. Окремо вона наголосила на важливості політичного аспекту євроінтеграції.

Говорячи про досвід Чорногорії, Невенка Вуксанович зазначила, що попри те, що країна довго вважалася лідером на Західних Балканах у процесі руху до ЄС, вона пережила роки стагнації: “Ми прийняли багато законодавчих реформ, але політична воля залишилася на низькому рівні. Наприклад, ми посилили незалежність судової влади, але суди все ще залишаються політизованими. Свобода ЗМІ зросла, але журналісти й досі стикаються з погрозами”. Вона застерегла Україну від формального виконання вимог ЄС без реальних змін

Іван Новосел, Невенка Вуксанович, Софія Тодорович

Досвід Хорватії, Сербії та Чорногорії демонструє, що для успішної інтеграції до ЄС Україні необхідно розпочинати критичні реформи якомога раніше, забезпечити реальне їх виконання, а не лише ухвалення законодавчих змін, а також формувати сильні коаліції громадянського суспільства для контролю за процесом.

Про роль громадянського суспільства у процесі євроінтеграції України дискутували Світлана Матвієнко, виконавча директорка Лабораторії законодавчих ініціатив, Євген Крапивін, експерт Центру політико-правових реформ, та Ірина Федорович, директорка Центру “Соціальна дія”.

Учасники обговорили як можливості, які цього року може мати Україна у процесі вступу до ЄС, так і виклики, пов’язані з невизначеністю реформ та політичних змін. Зокрема, йшлося про “вікно можливостей” для посилення громадянського контролю та впливу на ухвалення рішень, водночас наголошувалося на ризиках втрати темпу реформ у разі нестабільності.

Ірина Федорович, Світлана Матвієнко, Євген Крапивін, Альона Луньова

Нагадаємо, що у жовтні 2024 року коаліція громадських організацій, до якої входять Лабораторія законодавчих ініціатив, Transparency International Ukraine, ZMINA, “Адвокат майбутнього” та Асоціація правників України, представила в Києві Тіньовий звіт до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” Звіту Європейської комісії щодо України у 2023 році. У цьому документі експерти надали 350 рекомендацій щодо реформ у сфері прав людини, частину з яких підготувала ZMINA. Ця подія стала ще одним важливим кроком у розбудові демократичного суспільства та європейського майбутнього України.

Фото: ZMINA