ZMINA долучилася до створення Національної платформи з протидії мові ворожнечі в Україні
Керівниця напряму захисту громадянського суспільства Центру прав людини ZMINA Ана Море 3 вересня 2026 року взяла участь у зустрічі високого рівня за підтримки Ради Європи, присвяченій розробленню багаторівневої національної платформи та спільноти практиків з моніторингу, запобігання та протидії мові ворожнечі в Україні.
Ана МореЗустріч зібрала представників Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), Міністерства юстиції, Національної поліції, Нацради з питань телебачення і радіомовлення, Національної школи суддів та громадянського суспільства.
Офіційну частину заходу відкрили заступниця голови Офісу Ради Європи в Україні Хільде Хауг та старший проєктний співробітник РЄ Стефан Маневські.
“Проблему мови ворожнечі неможливо розв’язати зусиллями лише однієї інституції”, — наголосив під час відкриття зустрічі старший проєктний співробітник Ради Європи Стефан Маневські. Він підкреслив, що ця зустріч є важливим кроком для переходу від розрізнених індивідуальних ініціатив до системної координації та створення сталої структури протидії нетерпимості в умовах зростання суспільної поляризації.
Заступник голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) Ігор Лоссовський розповів, що відомство вже розробило зміни до закону України про засади запобігання дискримінації. Новий законопроєкт, який регулюватиме питання множинної дискримінації, дискримінації за асоціацією та мови ворожнечі, фактично готовий і пройшов обговорення в міжвідомчій робочій групі за участі МВС, Нацполу та Мін’юсту.
Тамара Закревська, Ігор Лоссовський, Дмитро Швидченко, Наталія Панчук, Ольга Момот, Ірина ФедоровичПредставниця Міністерства юстиції Наталія Панчук додала, що в межах виконання євроінтеграційної дорожньої карти та стратегії з прав людини до 2035 року протидії мові ворожнечі присвячено окрему операційну ціль.
Питання медійного регулювання висвітлив начальник відділу аналітики Нацради з питань телебачення і радіомовлення Дмитро Швидченко. За його словами, ухвалений у 2023 році Закон “Про медіа” заклав дієву правову екосистему для протидії дискримінаційним висловлюванням, проте серйозним викликом для України залишається повна відсутність регулювання іноземних платформ спільного доступу, як-от Facebook, YouTube та Instagram.
Про готовність судової системи до посилення реагування на мову ворожнечі розповіла заступниця начальника відділу Національної школи суддів Тамара Закревська. Вона наголосила, що для інтеграції України до ЄС державі критично важливо продемонструвати міжнародним партнерам дієві механізми, які перетворять європейські стандарти на щоденну практику українських юристів. Закревська повідомила, що вже у вересні 2026 року 15 українських суддів проходитимуть спеціалізований курс із протидії дискримінації, а викладачами стануть судді-тренери, які раніше успішно пройшли навчання від Ради Європи.
Під час обговорення представники громадянського суспільства зосередилися на проблемах постраждалих від нетерпимості. Правозахисниці й правозахисники з громадського сектору констатували глибоку недовіру людей до державних інституцій та страх ретравматизації під час звернень. Вони підкреслили, що завданням нової платформи є побудова надійної системи, у якій постраждала особа зможе безпечно зафіксувати завдану шкоду та гарантовано отримати захист із дотриманням конфіденційності персональних даних.
Ана МореТакож учасники звернули увагу на специфіку моніторингу: останні дослідження щодо ЛГБТІК-спільноти свідчать, що в українському медіапросторі зараз домінують не прямі заклики до насильства, а маніпулятивне “криміналізувальне рамкування” (зображення представників спільноти як правопорушників чи нелояльних громадян) та риторика “захисту дітей”.
За підсумками рамкової сесії з експертом Ради Європи Федеріко Фалоппою учасниці й учасники окреслили п’ять практичних кроків для запуску платформи: картування ключових проблем, закріплення чітких відповідальних, створення спільного банку навчальних матеріалів, швидка трансформація результатів моніторингу в освітні курси та налагодження постійної комунікації спільноти практиків.
“ZMINA готова долучатися своєю експертизою, моніторингами та дослідженнями до цієї роботи. Зокрема, наразі в роботі аналітичний звіт про виклики, з якими від початку повномасштабного вторгнення стикаються ЛГБТІК-активістки й активісти. Разом з партнерами й партнерками у цьому звіті простежуємо та аналізуємо і вплив євроінтеграційних процесів. Також ZMINA адвокатує зміни до законодавства України в контексті антидискримінації, адже воно досі не відповідає міжнародним стандартам та не забезпечує ефективного захисту”, — зазначила керівниця напряму захисту громадянського суспільства ZMINA Ана Море.
