14 років ZMINA: що змінив ще один рік правозахисної роботи
Чотирнадцять років тому ZMINA починалася як невелика ініціатива активістів і журналістів, переконаних, що права людини в Україні — це не абстракція, а щоденна робота. Сьогодні це команда з півсотні людей, яка документує міжнародні злочини, захищає активістів, пише законодавчі пропозиції й розповідає про російські воєнні злочини у Брюсселі, Відні та Гаазі. У цьому матеріалі розповідаємо, чим жила ZMINA останній рік.
Частина команди ZMINA. День вишиванки 2026Коли тиск на антикорупціонерів знову відновився
Минулий рік виявився складним для української антикорупційної спільноти. Після масштабних обшуків у працівників НАБУ в липні 2025 року та спроби обмежити незалежність НАБУ і САП законопроєктом № 12414 тиск не припинився. Тривали кримінальні провадження, обшуки, інформаційні атаки та судові позови проти антикорупційних діячів і організацій.
ZMINA цілий рік документувала ці випадки, стежила за ключовими судовими процесами, надавала правову допомогу переслідуваним і привертала до проблеми увагу української та міжнародної аудиторії. Команда зафіксувала понад 30 випадків тиску на працівників антикорупційних органів, активістів, журналістів та інших представників спільноти, а також системно відвідувала судові засідання, фіксуючи перебіг процесів і порушення прав людини.
Керівник підрозділу детективів НАБУ Руслан Магамедрасулов на засіданні апеляційного суду, 12.11.2025Результатом стало дослідження “Системний тиск на антикорупційних діячів: практики 2025–2026 років”. У ньому ZMINA об’єднала 29 задокументованих випадків в один масив і перевірила за визначеними критеріями головне питання: чи йдеться про окремі проблемні епізоди, чи вже про цілу систему переслідування. Дослідження показало повторюваність практик: кримінальні провадження, невідкладні обшуки, вилучення техніки, застосування сили, інформаційний та політичний тиск.
21 липня 2026 року, рівно через рік після масових обшуків у працівників НАБУ, ZMINA презентувала дослідження під час експертної дискусії в Києві. За одним столом зібралися керівництво НАБУ і САП, представники парламенту, громадянського суспільства, медіа та міжнародної спільноти, щоб говорити не лише про те, що сталося рік тому, а й про те, як не допустити повторення, протидіяти тиску та посилити механізми захисту антикорупційних діячів, оскільки переслідування досі тривають.
Адвокаційна директорка ZMINA Альона Луньова, директор НАБУ Семен Кривонос, керівник САП Олександр КлименкоДокументування має сенс тоді, коли воно перетворюється на захист. ZMINA надавала юридичну допомогу людям, які опинилися під тиском через антикорупційну діяльність, і підтримувала стратегічні судові процеси, зокрема звернення до Європейського суду з прав людини щодо порушень під час атаки на співробітників НАБУ та Віталія Шабуніна. У лютому 2026 року ЄСПЛ прийняв колективну заяву до розгляду.
Результати цієї роботи: трьох людей, яким ZMINA надавала підтримку та в інтересах яких здійснювала адвокацію, звільнили з-під варти, ще двох виправдали або зняли з них звинувачення в суді. Один із таких випадків — справа Юсуфа Мамешева, якого почали переслідувати після того, як він дав свідчення на захист посадовця НАБУ Руслана Магамедрасулова. ZMINA підтримувала його захист і моніторила процес: у травні 2026 року суд першої інстанції визнав Мамешева невинуватим, а в липні апеляційний суд підтримав виправдувальний вирок.
178 випадків переслідування: як виглядає тиск на громадянське суспільство
Паралельно ZMINA працювала з ширшим колом тих, хто щодня тримає демократичний простір. Приблизно 40 активісток і активістів, журналісток і журналістів отримали первинну юридичну допомогу та адвокатську підтримку в судах і кримінальних провадженнях. Ще близько 30 — екстрену допомогу: камери відеоспостереження, релокацію в безпечні місця, нову техніку для роботи, психологічну та медичну підтримку.
ZMINA долучилася до Алеї громадянського суспільства на Atlas Festival, липень 2026 рікУ квітні ZMINA підготувала і презентувала аналітичний звіт “Становище правозахисників та громадських активістів в Україні у 2025 році”. У межах дослідження задокументовано 178 випадків переслідувань, нападів, тиску та втрат серед представників громадянського сектору за 2025 рік. Понад 60% із них (112 випадків) пов’язані з російською агресією: обстріли волонтерських центрів, медіа, гуманітарних складів. Ще 66 випадків стосувалися внутрішнього тиску з боку державних органів, правоохоронців, місцевої влади чи недержавних акторів.
Серед зафіксованих форм тиску — залякування, онлайн-погрози, з якими стикалася майже третина опитаних, онлайн-цькування, стеження, дискредитаційні кампанії, SLAPP-позови та ґендерно зумовлене онлайн-насильство щодо активісток і журналісток.
Презентація аналітичного звіту про становище громадських активістів в Україні у 2025 році, Київ, 30.04.2026Про жінок у правозахисті ZMINA говорила окремо. В листопаді 2025 року в Києві відбувся тематичний форум, де організація презентувала аналітичне дослідження “Жінки в медіа та активізмі: виклики, ризики та можливості в умовах війни”. Учасниці говорили про фізичні небезпеки, погрози, переслідування, вигорання, психологічне виснаження, дискредитаційні кампанії та гендерно зумовлений тиск і про те, як цьому протистояти. Форум став майданчиком аналізу, простором солідарності та взаємопідтримки всередині сектору.
Учасниці форуму “Жінки у правозахисті: війна, виклики і шлях стійкості”, Київ, 28.11.2025Найкраще про сенс цієї роботи говорить одна історія. У травні 2026 року офіційно закрили сфабриковане кримінальне провадження проти закарпатської журналістки Олени Мудрої та екоактивістки Оксани Станкевич-Волосянчук — його правоохоронці закарпатської нацполіції “розслідували” десять місяців за безпідставною заявою від вигаданого персонажа. ZMINA взяла справу в роботу, надала їй публічності під час презентації квітневого звіту, винесла кейс на міжнародний рівень на заході ОБСЄ у Відні в травні 2026 року. Поєднання медійного розголосу, юридичного супроводу та адвокації від Центру прав людини ZMINA та інших організацій змусило поліцію визнати відсутність складу злочину та закрити справу.
Менеджерка з міжнародної адвокації ZMINA Тетяна Жукова, Олена Мудра, предтсавниця з Лабораторії цифрової безпеки Анна Людва, юристка ZMINA Анастасія Соловйова на заданні ОБСЄ з людського виміру, Відень, 12.05.2026Постраждалі від агресії: від документування до державної політики
Команда Центру прав людини ZMINA продовжує працювати над захистом тих, хто зазнав шкоди внаслідок збройної агресії РФ: внутрішньо переміщених осіб, жителів тимчасово окупованих територій, цивільних, яких незаконно утримує Росія. Організація документувала порушення прав людини, підтримувала постраждалих, готувала аналітичні документи та адвокатувала зміни. Мета проста — щоб в Україні працювала ефективна система підтримки постраждалих від війни.
Представниці організації увійшли до складу Робочої групи при Міністерстві соціальної політики, яка вдосконалюватиме нормативно-правові акти у сфері підтримки цивільних осіб, постраждалих від агресії. Спільно з партнерами по Коаліції організацій, що опікуються захистом прав постраждалих, ZMINA долучилася до напрацювання Стратегії державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2030 року, яку затвердив Уряд. А на початку 2026 року організація спільно з партнерами домоглася відновлення виплат пенсій тим ВПО, хто не встиг пройти фізичну ідентифікацію. Команда організації також долучилася до розширення заходів підтримки тих, кого позбавили свободи внаслідок війни, зокрема напрацювання урядової постанови, яка має забезпечити підтримку людей, звільнених з російської неволі поза межами обміну.
Представники Коаліції організацій, що опікуються захистом прав постраждалих, Київ, лютий 2026ZMINA системно просуває захист прав жителів тимчасово окупованих територій, щоб політика щодо цих людей була ефективною та людиноцентричною. Організація привертає увагу до дискримінаційного ставлення до жителів ТОТ і розробляє проєкти змін до національного законодавства. Питання, які постійно в фокусі, зібрані у спільному з партнерами переліку 17 пріоритетних кроків на 2026 рік.
Разом із Bring Kids Back ZMINA щомісяця інформує міжнародних партнерів та українське суспільство про депортацію й незаконне переміщення Росією українських дітей, їх повернення, політики мілітаризації та індоктринації дітей на ТОТ, а також про зусилля щодо притягнення винних до відповідальності.
Передача спільної заяви українських ГО до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей. Документ міністру закордонних справ України Андрію Сибізі передала керівниця аналітичного напряму ZMINA Онисія Синюк, Київ, 30.04.2026ZMINA не боїться працювати і зі складними питаннями: практикою притягнення до відповідальності за колабораційну діяльність, проблемою “обмінів цивільних“, застосуванням поліграфа до жителів ТОТ під час працевлаштування на публічну службу. В організації переконані: питання жителів окупованих територій мають бути частиною перемовного процесу. Паралельно правозахисники долучаються до формування політики перехідного правосуддя, досліджуючи люстрацію, політики пам’яті та інші механізми.
Злочини, які не мають строку давності
Протягом року ZMINA продовжувала документувати міжнародні злочини, скоєні російськими силами проти цивільного населення, поєднуючи глибинні інтерв’ю, розвідку на основі відкритих джерел, аналітичну та правову роботу. Суттєві зусилля команда спрямувала на доведення того, що систематичні свавільні затримання, незаконне ув’язнення, насильницькі зникнення, катування та політично мотивовані переслідування цивільних на окупованих територіях можуть становити переслідування як злочин проти людяності за Римським статутом Міжнародного кримінального суду (МКС).
Листівка з фото та історією цивільного заручника Івана Забавського з Харківщини, яку ZMINA поширювала на полях ОБСЄ у ВідніЗібрані дані стали основою аналітичних матеріалів, звернень і подань до національних правоохоронних органів та регулярного інформування міжнародних механізмів. Так, навесні 2026 року за заявою Центру прав людини ZMINA Прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя відкрила кримінальне провадження за статтею 442-1 Кримінального кодексу України, “Злочини проти людяності”, щодо систематичного переслідування українських громадян через позбавлення їх права на справедливий суд в окупованому Криму.
Важливою складовою залишається підтримка потерпілих від міжнародних злочинів та їхніх родин: за рік ZMINA надала понад 300 юридичних консультацій щодо захисту прав і доступних механізмів пошуку справедливості, супроводжувала подання заяв до Комісії з питань встановлення факту позбавлення особистої свободи. Організація продовжила ідентифікувати особи й встановлювати місця перебування цивільних, викрадених Росією на окупованих територіях, передавала відповідні списки уповноваженим органам України, відстежувала випадки політично мотивованого переслідування та адвокатувала на міжнародному рівні звільнення й повернення додому всіх незаконно утримуваних цивільних українців і українок.
Менеджерка проєктів ZMINA Вікторія Нестеренко передала списки незаконно ув’язнених українців головному омбудсману Туреччини Мехмету Акарджі, Анкара, 2026 рікЄвропейський шлях — це теж про права людини
Протягом року ZMINA працювала для наближення України до членства в Європейському Союзі. У жовтні у співпраці з коаліцією громадських організацій вдруге опублікували Тіньовий звіт про прогрес України на шляху до ЄС і успішно презентували його в Україні та Брюсселі. Цьогоріч організація продовжує цю роботу й готує третій Тіньовий звіт.
Тіньовий звіт до розділу 23 “Правосуддя та фундаментальні права” та розділу 24 “Юстиція, свобода та безпека” Звіту Європейської комісії щодо України у 2024 роціНе менш важливо було врахувати наслідки російської агресії для євроінтеграції. Дотримання прав внутрішньо переміщених українців і тих, хто досі проживає на окупованих територіях, ZMINA дослідила в аналітичній доповіді “Євроінтеграція України: нові інструменти і стимули для забезпечення прав і можливостей внутрішньо переміщених осіб та жителів тимчасово окупованих територій України”.
Протягом року організація адвокатувала ухвалення законодавства з протидії дискримінації, реформу офісу Омбудсмана, протистояла суперечливим положенням проєкту Цивільного кодексу, напрацьовувала пропозиції до Національної стратегії у сфері прав людини та комунікували рекомендації українським і європейським посадовцям.
Презентація аналітичної доповіді “Євроінтеграція України: нові інструменти і стимули для забезпечення прав і можливостей ВПО та жителів ТОТ України”, Київ, січень 2026 рікЯк правозахисна робота стає видимою
Упродовж року ZMINA не лише документувала воєнні злочини, готувала дослідження та адвокатувала зміни — ми допомагали говорити про ці проблеми там, де їх бачить широка аудиторія. Експерти організації регулярно коментували події та законодавчі зміни, давали інтерв’ю, брали участь у теле- й радіоефірах, а результати досліджень та адвокаційної роботи ставали основою для матеріалів українських і міжнародних медіа.
За рік змінівці надали близько 300 коментарів та інтерв’ю українським та іноземним журналістам. Про роботу організації писали та розповідали, зокрема, Суспільне, Радіо Свобода, Громадське радіо, Українське радіо, Deutsche Welle, Укрінформ, Українська правда, NV, The Kyiv Independent, QIRIM.Media, Крим.Реалії, Ґрати, Детектор медіа, Еспресо та інші українські й закордонні медіа. Окремо 13 матеріалів — колонок та публікацій експертів — вийшли безпосередньо на майданчиках інших медіа.
Запис програми “Я чую інших” на Громадському радіо. Альона Луньова, правозахисник, журналіст, ведучий Максим Буткевич, журналістка Дар’я БураЗагалом за цей період Центр прав людини ZMINA згадували у національних та міжнародних медіа 1413 разів. За кожною такою згадкою стоять конкретні теми, які ми намагалися зробити видимими: права людей на тимчасово окупованих територіях, насильницькі зникнення та свавільні затримання, переслідування журналістів і громадських активістів, права ВПО, доступ до житла, євроінтеграція, боротьба з дискримінацією, захист громадянського суспільства та відповідальність за воєнні злочини.
Також ZMINA продовжувала інформувати про ситуацію з правами людини в Україні на сторінках медіасайту zmina.info. Лише на українській версії видання за рік опублікували понад 8,5 тисяч новин та статей, які прочитали майже 3 мільйони користувачів як в Україні, так і закордоном.
ZMINA на Марші жінок, Київ, 8 березня 2026 рікАудиторію цікавив контент, пов’язаний зі станом громадянського суспільства під час війни та дотриманням прав людини в умовах обмежень воєнного стану. Також читачі регулярно знаходили на сторінках медіасайту свідчення про воєнні злочини країни-агресора Росії, зрозумілі пояснення того, як діє національне та міжнародне правосуддя для цих злочинів, а також, яку допомогу та компенсації можуть отримати постраждалі від війни.
Протягом року ZMINA провела низку публічних заходів, які допомагали привертати увагу до системних проблем і формувати порядок денний. Зокрема, організація презентувала дослідження про практику свавільних затримань та насильницьких зникнень в окупації, говорила про державну політику щодо постраждалих від війни, презентувала Зелену та Білу книги з питань меморіалізації, Тіньовий звіт щодо євроінтеграції та дослідження про стан громадянського суспільства.
Адвокаційна менеджерка з євроінтеграції Анастасія Даців, менеджерка проєктів ZMINA Анастасія ТлеповаЧерез дискусії, книжкові презентації, фотовиставки та медійні коментарі ZMINA продовжувала говорити про політв’язнів, переслідування журналістів, реінтеграцію та права людей, які залишаються на окупованих територіях. Серед таких подій — презентації книг Османа Аріфмеметова “Моя депортація” та “Вільні голоси Криму”, фотовиставка про дітей кримськотатарських політв’язнів та дискусія на Docudays UA про безпеку і реінтеграцію людей з окупованих територій.
Фотовиставка “Дитинство, якого не було”, присвячена дітям кримськотатарських політв’язнівЩоб тримати зв’язок із українськими бранцями Кремля, ZMINA продовжила акцію “Листи до вільного Криму”, в межах якої протягом року було зібрано понад 1000 листів і листівок, які були написані під час різних тематичних подій, як в Україні, так і за її межами. Кожен лист стає для політв’язня єдиним “вікном у зовнішній світ”, що психологічно підтримує бранців в умовах ізоляції, тортур та депортації у віддалені колонії РФ, а головне — створює правозахисний ефект: людина, до якої регулярно надходять листи, стає помітною для адміністрації колонії, яка розуміє, що за бранцем спостерігає громадськість, і тому змушена дотримуватися його прав, знижуючи ризик безкарних порушень.
У 2026 році комунікація дедалі більше була пов’язана з адвокацією конкретних змін. Показовим прикладом стала кампанія щодо збереження доступу ВПО до житлових програм. Пресконференція Центру прав людини ZMINA та партнерів у травні 2026 року зібрала понад 100 людей. Серед них були внутрішньо переміщені особи, які особисто долучилися до публічного заклику не ухвалювати рішення, що могло б поставити під загрозу доступ до пільгового житла.
Учасники пресконференції щодо ризиків об’єднання Держмолодьжитла та Укрфінжитла, Київ, 06.05.2026У 2026 році ZMINA стала партнером премії “Генерація Ніка”, заснованої у 2024 році на честь харківської художниці та поетеси Вероніки Кожушко, яка загинула 30 серпня 2024 року внаслідок російського ракетного удару по Харкову. Її присуджують літераторам і візуальним митцям віком від 16 до 21 року. Засновники: Сергій Жадан, Благодійний фонд Сергія Жадана, Благодійний фонд “Ніка Генерація” (засновники — Ігор та Тетяна Кожушко), Харківський літературний музей (директорка — Тетяна Пилипчук).
Презентація альманаху “Генерація Ніка”, Київ, 25.05.2026Важливо, що комунікація організації протягом року була не лише про документи, звіти чи законопроєкти. Через медіа ZMINA допомагала говорити про конкретних людей — політв’язнів, журналістів, активістів, переселенців, людей, які залишилися на окупованих територіях або намагаються повернутися з них.
Саме тому серед медійних приводів були не тільки презентації досліджень та пресконференції, а й історії політв’язнів, книжки з особистими свідченнями, фотовиставки, дискусії про життя людей в окупації.
Тетяна Печончик отримала правозахисну премію від імені політув’язненої кримської громадянської журналістки Ірини Данилович, Прага, 3 листопада 2025 рокуZMINA використовує комунікацію як інструмент правозахисту — щоб проблеми ставали видимими, голоси постраждалих були почуті, а необхідність змін обговорювалася не лише всередині правозахисної спільноти, а й у суспільстві та на рівні держави.
Міжнародна адвокація
Період із серпня 2025-го до серпня 2026 року був особливо насиченим для міжнародної адвокації: за цей час команда здійснила 43 адвокаційні поїздки — до Фінляндії, Швейцарії, Польщі, Бельгії, Чилі, Чехії, Німеччини, Сербії, США, Болівії, Туреччини, Франції, Австрії та інших країн. Представниці організації разом із потерпілими виступали на майданчиках ООН, ОБСЄ, Ради Європи, Європейської комісії, зустрічалися з урядами окремих країн. Зустрічі стосувалися теми звільнення утримуваних Росією українців, викрадення та депортації українських дітей, притягнення Росії до відповідальності, євроінтеграції, а також захисту громадянського суспільства та правозахисників.
Керівниця аналітичного напряму Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк на Мюнхенській конференції з безпеки, 14 лютого 2026 року5 вересня 2025 року Рада Європейського Союзу запровадила обмежувальні заходи (замороження активів та заборону на в’їзд) проти Вадима Булгакова та Олексія Пікіна — високопосадовців кримських слідчих ізоляторів — у межах глобального режиму санкцій ЄС за серйозні порушення прав людини. Ще у 2024 році, після смерті двох кримських політв’язнів у російських в’язницях через відмову в медичній допомозі, ZMINA системно вимагала санкцій щодо тюремних чиновників, чия бездіяльність призвела до того, що майже 100 українських політв’язнів залишалися позбавленими медичної допомоги. І ця робота дала результат.
Анастасія Даців на презентації Тіньового звіту у Брюсселі, грудень 2025 рікТакож ZMINA продовжила традицію підготовки альтернативних Тіньових звітів до Звіту Єврокомісії про розширення ЄС: у червні 2026 року черговий проміжний документ презентовано Європейській комісії. Раніше, у жовтні 2025 року, коаліційний звіт із понад 500 рекомендаціями щодо руху України до ЄС було представлено в Києві та Брюсселі. Незалежна експертиза громадянського суспільства безпосередньо використовується для оцінювання прогресу України та визначення пріоритетів реформ у процесі вступу до ЄС. Рекомендації попереднього Тіньового звіту отримали високу оцінку Європейської комісії та були відображені в дорожній карті реформ, а окремі рекомендації вже були реалізовані на національному рівні.
У липні 2026 року ZMINA скерувала подання до четвертого циклу Універсального періодичного огляду (УПО) Ради ООН з прав людини та стала співавтором ще двох коаліційних подань. Загалом у трьох документах проаналізовано виконання Україною 42 рекомендацій зі 190, наданих під час попереднього циклу 2017 року. Крім того, у березні 2026 року ZMINA виступила на заході в межах сесії Ради ООН з прав людини щодо свавільних затримань в окупації, а в липні 2026-го організувала обговорення виконання Україною Заключних зауважень Комітету ООН проти катувань. У жовтні 2025 року організація передала до ООН задокументовані порушення економічних, соціальних і культурних прав на ТОТ.
Леніє Умерова, Валерія Куберська, Тетяна Жукова, Катерина Рашевська, Женева, жовтень 2025 рік7 липня 2026 року ЄСПЛ задовольнив клопотання про усні слухання у справі “Української Гельсінської спілки з прав людини” проти Росії в інтересах десяти українських дітей з дитячих закладів Криму, які після окупації 2014 року Росія не повернула Україні. ZMINA разом із Лабораторією журналістики суспільного інтересу стали третьою стороною за запрошенням суду, представивши аналітичний контекст про російський правовий режим, примусову паспортизацію дітей, індоктринацію, мілітаризацію та обмеження пересування до й з Криму. Рішення у цій справі, як очікують правозахисники, стане прецедентом для захисту тисяч дітей, депортованих після 2022 року, та додатковим важелем щодо персональної відповідальності Володимира Путіна і Марії Львової-Бєлової в МКС.
17–18 листопада 2025 року в Києві відбулася вже третя міжнародна конференція “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South”, яка зібрала понад 200 учасників з більш ніж 12 країн Африки, Азії та Латинської Америки, а також України. До події долучилися дипломати, експерти, урядовці, науковці, журналісти та правозахисники, які говорили про безпекову та гуманітарну ситуацію в Україні, про глобальні виклики й наслідки війни, про шляхи досягнення справедливого миру та відновлення міжнародного порядку. Головною наскрізною темою всієї конференції традиційно став Крим — як символ спротиву російській колоніальній політиці. Традиційно ZMINA стала співорганізатором події разом з Представництвом Президента України в Автономній Республіці Крим, Офісом Кримської платформи та Медійною ініціативою за права людини.
Учасники Crimea Global у Києві, листопад 2025 рікЩо далі
Кожна із згаданих дій починалася як реакція на конкретну біду, а всі вони виросли у системну роботу з доказовою базою, юридичним інструментарієм і виходом на державні та міжнародні рішення.
Попереду — третій Тіньовий звіт і продовження адвокації антидискримінаційного законодавства, змін до закону про Уповноваженого ВР з прав людини, реалізація 17 пріоритетних кроків щодо жителів тимчасово окупованих територій і подальша розбудова системи підтримки постраждалих від війни, а також документування, яке має привести до реальних вироків за злочини проти людяності. І незмінно — юридична, безпекова та інформаційна підтримка тим, хто працює на передовій громадянського суспільства.
За кожним пунктом цього списку стоять люди. Юристи/-ки, які беруть справи, від яких відмовляються інші. Документувальники/-ці, які роками складають мозаїку з інтерв’ю та відкритих даних. Аналітики/-ні, комунікаційники/-ці, менеджери/-ки, які тримають організацію на ходу тоді, коли поруч лунають вибухи. Журналісти/-ки, які оперативно доносять інформацію до десятків тисяч небайдужих громадян/-ок. ZMINA дуже різна, проте всі члени команди дивляться в один бік: туди, де людина захищена не тому, що їй пощастило, а тому, що так працює система.
Дякуємо всім, хто був поруч ці 14 років, партнерам, донорам, колегам із сектору, журналістам і тим, хто просто читає наші матеріали і підтримує. Попереду ще багато роботи, та ми її не боїмося.
