Правозахисники дослідили, як фіксуються катування в місцях несвободи | Центр прав людини ZMINA

Правозахисники дослідили, як фіксуються катування в місцях несвободи

A+ A-

Центр прав людини ZMINA разом з Експертним центром з прав людини та Офісом Омбудсмана провели дослідження, як фіксуються ознаки катувань в Україні, та оприлюднили відповідний звіт.

Личаківська виправна колонія (№ 30). Фото: сайт Омбудсмана

Дослідники збирали дані з 19 серпня до 16 жовтня 2019 року включно в 13 областях України у 35 місцях несвободи шести типів: відділах поліції, ізоляторах тимчасового тримання, слідчих ізоляторах, установах виконання покарань, психоневрологічних інтернатах та закладах з надання психіатричної допомоги. Експерти зібрали та проаналізували документацію, яка ведеться в місцях несвободи, опитали 146 осіб, що в них утримуються, а також провели інтерв’ю з персоналом, судово-медичними експертами, правозахисниками тощо.

“Ми проводили анонімні опитування як людей, що утримуються в місцях несвободи, так і персоналу та медиків. Наприклад, ми запитували в людей, яких утримують у поліції, чи застосовувалося до них насильство. Третина опитаних відповіла “так”. Лише одна особа сказала, що подавала скаргу з цього приводу, але жодної реакції на свою скаргу не отримала. Усі інші боялися скаржитися або не вірили, що це ефективно”, – розповіла координаторка проєктів ZMINA Маргарита Тарасова.

Як зазначає експертка, проблеми починаються ще на етапі виявлення тілесних ушкоджень: їх не документують або документують неправильно, людей не опитують про те, звідки з’явилися травми, а під час оглядів присутні сторонні люди. Потім ці матеріали складно використати в процесі судово-медичних експертиз і, відповідно, довести факт катувань. Тому такі дослідження необхідні задля розкриття реальної ситуації в місцях несвободи.

“Це перше подібне дослідження в Україні, для нього спеціально розроблявся інструментарій, який був переданий структурам ООН, і він може використовуватися в інших країнах. Що також важливо – інструментарій універсальний, тобто підходить для різних типів місць несвободи”, – пояснює Тарасова.

Переглянути звіт за результатами дослідження можна тут.

Дослідження провели Центр прав людини ZMINA та Експертний центр із прав людини за сприяння Уповноваженого ВР України з прав людини й за фінансової підтримки Управління Верховного комісара ООН з прав людини та Міжнародного фонду “Відродження”.