Справа Ґонґадзе: Україна досі не виконала рішення ЄСПЛ, а українська журналістика є небезпечною

Рішення Європейського суду з прав людини у справі Георгія Ґонґадзе Україна досі не виконала, а робота українських журналістів є небезпечною. Про це 16 вересня під час пресконференції “21 роковини вбивства Георгія Ґонґадзе: що (не) зробила Україна і чого очікує міжнародна спільнота” розповіла правозахисниця Валентина Теличенко.

Фото: Укрінформ

Теличенко пояснила, що у 2005 році було оприлюднено рішення Європейського суду з прав людини у справі Ґонґадзе, яким ЄСПЛ визнав порушення прав людини за кількома статтями і призначив відповідну компенсацію вдові журналіста Ґонґадзе. Суд також вказав на необхідність проведення цілої низки системних змін в Україні, щоб зробити роботу журналістів більш безпечною.

Загалом Європейський суд постановив, що Україна була неспроможною захистити життя журналіста Георгія Ґонґадзе і не може надати гідний захист журналістам, які працюють в Україні. Через слабку судову та правоохоронну системи, Комітет міністрів Ради Європи найближчим часом не вважатиме рішення у справі Гонгадзе виконаним, міркує Теличенко.

Координаторка Премії імені Георгія Ґонґадзе Оксана Мамченкова зазначила: попри те, що минув 21 рік з моменту вбивства Ґонґадзе, досі не поставлено крапку у розслідуванні його вбивства. Зокрема, офіційно не встановлено замовника вбивства.

Дружина Георгія, головна редакторка Української служби “Голосу Америки” Мирослава Ґонґадзе заявила, що вже впродовж двох років відсутня інформація про процес розслідування у цій справі.

За словами адвоката, виконавчого директора ГО “Платформа прав людини” Олександра Бурмагіна, рівень розслідування таких справ у країні дійсно є дуже низьким. Серед ключових проблем у цій сфері він назвав, зокрема, завузьке визначення поняття “журналіст”. Через це представники творчих знімальних груп – фотокори, телеоператори тощо, нових медіа, наприклад, блогери можуть не отримати належного захисту за потреби. Також не всі можуть довести “систематичність” своєї діяльності, і це також є приводом не розглядати їх як журналістів, сказав юрист. Обидва питання потребують розв’язання на законодавчому рівні, уточнив медіаюрист.

Відео з пресконференції дивіться тут.