Українські правозахисниці підняли тему окупованого Криму у Нью-Йорку
27-29 листопада представниця Центру прав людини ZMINA Тетяна Жукова разом із колегами з організацій-засновниць Дому прав людини “Крим”, включаючи Кримську правозахисну групу, Центр громадянської просвіти “Альменда” й Регіональний центр прав людини, здійснили адвокаційну поїздку до Нью-Йорка для просування нової Резолюції Генеральної Асамблеї ООН про права людини у Криму. Поїздка відбулася за підтримки Фонду домів прав людини й Української Гельсінської спілки з прав людини.
Фото: Учасниці поїздки із Представником України при ООН Сергієм Кислицею. Авторство: Фонд домів прав людиниУкраїнська делегація провела адвокаційну роботу серед країн, які зазвичай утримуються від голосувань за Резолюції ГА ООН щодо Криму, а також серед держав-членів Ради безпеки ООН. Правозахисниці мали зустрічі з представниками Гаяни, Грузії, Коста-Рики, Перу, Сінгапуру, Словенії, Японії, а також організували круглий стіл для 20-ти країн ЄС, побачились із Представником України при ООН Сергієм Кислицею та Департаментом політичних і миробудівничих справ ООН.
Під час зустрічей учасниці поїздки наголошували на важливості підтримки України в порядку денному міжнародної спільноти, необхідності розробки механізмів повернення викрадених цивільних і репатріації депортованих дітей, а також важливості притягнення до відповідальності винних в агресії РФ проти України, вчиненні воєнних злочинів і злочинів проти людяності, як і забезпечення справедливих репарацій і реконструкції шкоди, вчиненої з 2014 року.
Фото: Тетяна Жукова. Авторство: Фонд домів прав людини“Роки відсутності ефективної реакції міжнародної спільноти на російську агресію проти суверенних держав, зокрема проти України із 2014 року, призвели до повномасштабного вторгнення, яке відчув увесь світ через загрозу глобальній продовольчій, екологічній, ядерній безпеці, інфляцію й порушення ланцюгів поставок. Саме тому важливо показати росіянам, що безкарності за такі дії не варто чекати, й говорити не тільки про притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, вчинені окупантами із 2022 року, але й наголошувати на необхідності деокупації Криму і притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, вчинені із 2014 року”, – зазначила Тетяна Жукова.
“Щодня на Кримському півострові трапляються нові і нові порушення прав людини. Усі дискримінаційні переслідування вчиняються з однією метою – викорінити нелояльність до держави-агресорки. Я скажу більше: через досить слабку реакцію міжнародної спільноти на окупацію Криму впродовж майже десяти років Росії вдалося змінити цю частину України демографічно, культурно, а також у військовій та економічній сферах”, – сказала експертка Регіонального центру прав людини Катерина Рашевська.
Фото: Учасниці поїздки з Еваутом Стоефсом із Представництва ЄС до ООН. Авторство: Фонд домів прав людиниГолова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник звернула увагу на проблему масштабних переслідувань на окупованих територіях, насильницьких зникнень і взяття в полон тисяч цивільних: “Окупований Росією Крим продовжує перетворюватися на тюрму. На сьогодні нам відомо про спеціально створені СІЗО №2 та №8 для людей, яких викрадають з півдня України. Це сотні і сотні громадян, вивезених з ново окупованих територій Запорізької і Херсонської областей”.
Наразі відомо про тисячі українських цивільних полонених, яких утримує Росія. До їхнього числа входять і політичні бранці, які стикаються з нелюдським поводженням в ув’язненні. Зокрема, серед 186 кримських політв’язнів, 45 потребують медичної допомоги і 21 перебувають у критичному стані. Через це двоє незаконно засуджених українських бранців Кремля – Костянтин Ширінг і Джеміль Гафаров – померли за ґратами цього року.
Величезна кількість цивільних заручників і жахливі умови їхнього утримання вказують на необхідність мобілізації міжнародних зусиль і створення дієвого механізму ідентифікації заручників, моніторингу їхнього стану та їхнього повернення до України за медіації третіх країн і міжнародних організацій.
Авторство: Фонд домів прав людиниТакож варто створити механізм репатріації українських дітей. Про це наголосила Катерина Рашевська: “За оцінкою Московського механізму ОБСЄ, з 2014 по 2022 роки російські агенти могли незаконно вивезти близько тисячі кримських сиріт з метою їхнього усиновлення громадянами РФ. Цих неповнолітніх так само, як і тих, кого примусово перемістили вже після початку повномасштабного вторгнення, треба негайно повернути додому, в Україну. Щоб зробити це якнайшвидше, а не чекати роками, необхідно нарешті запровадити єдиний юридичний механізм повернення, реабілітації та реінтеграції українських дітей за підтримки ООН та світового співтовариства”.
Крім цього, молоде покоління українців стикається не лише з депортацією, але й із безліччю інших порушень прав людини. “З 2014 року РФ створила в окупованому Криму систему знищення ідентичності дітей та всі ці роки цілеспрямовано мілітаризує та індоктринує українських дітей. Відсутність належної реакції на ці порушення призвела до того що після повномасштабного вторгнення РФ не тільки поширила цю систему на новоокуповані території, а й суттєво посилила пропаганду служби у збройних силах країни окупанта, щоб перетворити українських дітей на мобілізаційний резерв”, – додала голова Центру громадянської просвіти “Альменда” Марія Суляліна.
Авторство: Фонд домів прав людини“В часи, коли міжнародні кризи спалахують у багатьох куточках світу, підтримка України, тимчасово окупованих територій і наших співгромадян, які стали жертвами цього відвертого порушення Росією усіх можливих міжнародних норм, в порядку денному світової спільноти – абсолютно критично для побудови справедливого глобального порядку, базованого на міжнародному праві та правах людини, й готового стати на захист наших спільних цінностей”, – підсумувала поїздку Тетяна Жукова.
“Перед обличчям повномасштабного російського вторгнення захист прав людини в Україні в ООН є надзвичайно важливим. Він посилює заклик до справедливості та миру на міжнародній арені, мобілізуючи міжнародну спільноту для вирішення та протидії глибокому впливу війни на права людини, а також для забезпечення постійної солідарності з народом України”, – підкреслив Метью Джонс з Фонду домів прав людини.
Авторство: Центр прав людини ZMINAДовідково: На початку червня цього року ZMINA разом із організаціями Дому прав людини “Крим” здійснили адвокаційну поїздку до Нью-Йорка та Вашингтона, яка стосувалася проблематики окупованого Криму.
