Як війна трансформує правозахист: ZMINA та ГО “Символ” провели дискусію у Харкові про ключові зміни сектору

15 листопада 2025 року в ЄрміловЦентрі у Харкові відбулась панельна дискусія “Правозахисна спільнота в Україні під час війни: як ми змінюємось?”, організована ГО “Символ” та Центром прав людини ZMINA. Захід став частиною публічної програми виставкового проєкту “Покажіть свої документи…”, присвяченого переосмисленню документування як інструменту збереження людської гідності у часи війни.

Учасники дискусії обговорили, як повномасштабне вторгнення змінило сутність правозахисної діяльності — від традиційного моніторингу та адвокації до щоденної роботи з документування воєнних злочинів, взаємодії з прифронтовими громадами, підтримки переселенців та мобілізованих. 

Від “гуманітарного спринту” до нових умов марафону

Спікери відзначили, що війна змінила не лише інструменти, а й саму логіку правозахисту, вимагаючи від сектору зміщення фокусу та вироблення нових стратегій.

Анна Шаригіна, президентка ГО “ХЖО “Сфера”, наголосила на необхідності усвідомити, що війна — це не спринт і не марафон, а нові умови роботи. За її словами, у 2022 році правозахисники вимушено зосередилися на гуманітарній допомозі, проте вже у 2023 році організації почали повертати просвітницьку діяльність, додаючи актуальні напрями, як-от навчання психологічної та домедичної самодопомоги.

“Швидше за все, усі би сказали: “Ой, ми все кинули, ми почали займатися гуманітаркою. Ми почали возити, носити їжу, хто до кого діставав…”. І це було, напевно, те, що нас трохи відволікало і давало нові сенси жити і взагалі ставати з ліжка”, — поділилися Шаригіна.

Ірина Скачко, Анна Шаригіна

Тиск, репресії та інформвійна: виклики четвертого року

Одним із ключових викликів, який активно обговорювався, стало зростання суспільного тиску, цензури та повернення старих методів переслідування активістів.

Ірина Юзик, проєктна менеджерка Центру прав людини ZMINA, відзначила значне зростання навантаження на активних громадян, особливо на жінок. Вона підкреслила повернення до брудних кампаній, які використовувалися проти активістів ще до повномасштабної війни:

“Оця солідарність, яка була на початку, почала втрачатися. І разом із тим повернулися тиски, погрози, цькування, переслідування, дискредитаційні кампанії проти громадських активістів”.

Юзик навела приклад кампаній проти антикорупційних активістів, що змусило ZMINA відкрити новий напрямок роботи — захист представників громадянського суспільства та детективів НАБУ, які потрапили під “кампанію переслідування, обшуків, кримінальних справ”.

Ірина Юзик

Проблема цензури та самоцензури посилюється суспільним тиском, підтвердила Анна Шаригіна: “Люди просто готові розривати людину за якусь там неупереджену думку“. Це змушує правозахисників зважати на ризики заподіяння шкоди державі при висвітленні чутливих розслідувань.

Нові пріоритети: Права військових та протидія когнітивній війні

На тлі війни сформувалася нова категорія для правозахисту — права військовослужбовців.

Максим Потапович, активіст ЛГБТІК+ спільноти та чинний військовий НГУ “Хартія”, зазначив, що права військових із 2023 року стали пріоритетом. Він наголосив на важливості зважати на подвійну дискримінацію, з якою стикаються жінки-військовослужбовиці та представники вразливих груп у Силах оборони.

Потапович також зауважив, що Росія активно використовує правозахисну тематику та внутрішні конфлікти для розділення українського суспільства:

“Зараз Росія активно використовує, на жаль, правозахист, аби ділити українське суспільство… Головна риса Російської когнітивної війни проти України – зламати нашу силу до опору”.

Анна Шаригіна, Максим Потапович

Ірина Скачко, журналістка Харківської правозахисної групи (ХПГ), розповіла про кардинальне звуження тематичного фокусу ХПГ, більшість зусиль якої зараз спрямована на документування воєнних злочинів. Вона також підтвердила, що ХПГ взяла на себе частину функцій держави, надаючи комплексну реферальну мережу підтримки (юридичний, психологічний, медичний супровід) для постраждалих:

“Наша діяльність трошки звузилася, тому що майже всі наші зусилля направлені на цю навалу воєнних злочинів”.

Підсумовуючи, спікери дійшли згоди, що для збереження державності та тривалості опору необхідна єдність трьох сил — військо, суспільство і влада. Завдання правозахисного сектору — підсилити видимість та суспільне усвідомлення його ролі у формуванні пам’яті та майбутнього демократичної України.

Модерувала захід менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Інна Ільченко.

Інна Ільченко