76 років Женевським конвенціям: ZMINA взяла участь в обговоренні порушень Росією міжнародного гуманітарного права
12 серпня 2025 року в Дипломатичній академії України відбулася Конференція “Міжнародне гуманітарне право у вимірі викликів сучасності”, присвячена 76-й річниці підписання Женевських конвенцій про захист жертв війни. У конференції взяли участь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, його чеський колега Ян Ліпавський, Омбудсман України Дмитро Лубінець, а також представники державних, міжнародних та громадських організацій.

Андрій Сибіга у своїй промові зазначив, що 90% українських військовополонених зазнають тортур з боку Росії. За словами міністра, Офіс генерального прокурора України зафіксував понад 175 тисяч воєнних злочинів.
Очільник МЗС закликав міжнародну спільноту повернутися до неухильного дотримання норм і принципів міжнародного гуманітарного права та запровадити автоматичні санкційні механізми у відповідь на його порушення: “Правопорушення мають каратися. Міжнародне гуманітарне право — це гарантія збереження людяності у світі. Разом з міжнародними партнерами Україна працює над неминучістю правосуддя. Жодної національної юрисдикції не вистачить, щоб відповісти масштабу російських воєнних злочинів в Україні”.
Андрій Сибіга також повідомив про ініціативу створення Платформи з прогресивного розвитку міжнародного гуманітарного права, яка має об’єднати держави, міжнародні організації, експертне середовище та громадянське суспільство для виявлення прогалин у чинному праві, розроблення нових норм та сприяння їхній імплементації.

Дмитро Лубінець підкреслив, що головна проблема міжнародного гуманітарного права сьогодні — відсутність дієвих інструментів покарання порушників.
“76 років тому були ухвалені Женевські конвенції. Але сьогодні механізми, створені після Другої світової війни, не гарантують захисту. Понад 11 років світ не дає належної відповіді на злочини Росії в Україні”, — зауважив Омбудсман.
Представник Уповноваженого в системі органів сектору безпеки й оборони Юрій Ковбаса поінформував, що кількість цивільних, які перебувають у незаконному утриманні, може перевищувати 16 тисяч осіб. Україна верифікувала понад 1800 таких людей, з яких понад 800 підтвердив Міжнародний комітет Червоного Хреста. Він закликав міжнародну спільноту підтримати створення спеціального протоколу до Женевської конвенції для захисту незаконно позбавлених свободи.
Представниця Омбудсмана з прав дитини Оксана Червякова розповіла про роботу з пошуку, повернення, супроводу та реінтеграції дітей, депортованих або примусово переміщених Росією. Вона наголосила на важливості документування порушень і фіксації свідчень потерпілих для забезпечення відповідальності РФ.

Окремим блоком у межах конференції стала панель щодо утримання цивільних осіб, на якій виступила правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк.
Вона наголосила, що міжнародне гуманітарне право (МГП) передбачає чітку правову рамку для утримання цивільних осіб — інтернування або ув’язнення і такі заходи можуть застосовуватися окупаційною державою лише за наявності законних підстав. Норми МГП регулюють умови утримання, інформування супротивної сторони чи держави-покровительки та інші стандарти.
“Те, як Росія затримує та утримує цивільних осіб, — це порушення міжнародного гуманітарного права: насильницькі зникнення, незаконні затримання, позбавлення права на справедливий суд. У випадках, коли цивільних утримують без законних підстав, вимога лише одна — їхнє безумовне звільнення”, — підкреслила Синюк.
Вона зауважила, що попри офіційну позицію України, яка передбачає саме безумовне звільнення, паралельно діє державний проєкт “Хочу к своим”, що фактично передбачає обміни цивільних осіб, зокрема й “громадянина України на громадянина України”. Така практика, за словами правової аналітикині ZMINA, становить ризики легітимізації незаконних затримань і розмивання статусу захищених категорій.

Серед можливих альтернатив Онисія Синюк назвала:
- категоризацію утримуваних цивільних осіб (жінки, люди літнього віку, поранені, тяжкохворі тощо), запропоновану МІПЛ, з переданням адвокації за їхнє звільнення конкретним країнам – партнерам України;
- пошук держави-покровительки згідно з Женевськими конвенціями або держави, що могла б представляти інтереси громадян України в Росії згідно з Віденською конвенцією про консульські зносини;
- активне використання механізмів МГП, які дозволяють домовленості між сторонами, що воюють, для звільнення інтернованих.
“Цивільні особи, утримувані Росією на окупованих територіях чи в місцях позбавлення волі, зазнають жорстокого поводження та катування. Вони не можуть чекати на нормативні зміни — їхнє звільнення потрібно забезпечувати вже зараз, використовуючи всі можливості, які надає міжнародне право”, — підсумувала правозахисниця.
Нагадаємо, що 2024 року Центр прав людини ZMINA спільно з Медійною ініціативою за права людини підготував аналітичну записку “Облік та повернення цивільних, незаконно утримуваних в РФ: які державні органи України за це відповідають”. У ній зібрано інформацію про повноваження та відповідальність державних інституцій, дотичних до звільнення цивільних. Аналітика була підготовлена за підтримки Фонду “Партнерство за сильну Україну”.