Ціна правди та свободи слова: ZMINA взяла участь у форумі про репресії проти кримських журналістів

11 грудня 2024 року відбувся онлайн-форум “Судилища над свободою слова в Криму: ціна журналістської роботи”, організований Національною спілкою журналістів України (НСЖУ) за підтримки Civil Rights Defenders, за участю журналістів, правозахисників та родичів політв’язнів. Під час заходу привернули увагу до систематичного переслідування журналістів в окупованому Криму, висвітлили їхній героїзм та обговорили правові й політичні шляхи звільнення.

Відкриваючи захід, голова НСЖУ Сергій Томіленко наголосив, що репресії проти свободи слова в Криму тривають із 2014 року і лише посилюються. Він відзначив сміливість журналістів, які продовжують працювати навіть в умовах утисків.

Голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик розповіла про погіршення ситуації зі свободою слова. За її словами, утиски журналістів і громадянських активістів посилюються, а найпоширенішими формами репресій є обшуки, затримання, адміністративні штрафи та кримінальні переслідування.

“З початку цього року вже зафіксовано безліч випадків нападів на професійних працівників ЗМІ та громадянських журналістів. Зокрема, журналісти ініціативи “Кримська солідарність”, газета “Кырым”, видання “Нанкеджан”, “Кримський процес”, дитячий журнал “Арманчик”. Це ще раз демонструє, яку загрозу бачить окупаційна влада у свободі слова”, – підкреслила Печончик.

Зокрема, за її словами, головного редактора Бекіра Мамутова і засновника видання Сейрана Ібрагімова звинуватили в “дискредитації Збройних сил РФ”. У травні 2024 року в їхніх будинках та редакції відбулись обшуки, а на них самих склали адміністративні протоколи. Ібрагімову під час обшуків стало зле, але медичну допомогу йому надано не було. Також до них не допустили адвоката Едема Семедляєва, через що їхнє право на захист було порушено.

Газета “Кирим” регулярно зазнає тиску, включно зі штрафами за публікації, які окупаційна влада вважає “порушенням закону про інформацію”, зокрема “зловживанням свободою інформації” та “дискредитацією російської армії”. Так, штрафи були накладені за публікацію доповіді Генерального секретаря ООН, у якій згадувався Меджліс кримськотатарського народу. 

Також з відносно нещодавніх переслідувань – тиск із боку окупантів на Едіє Муслімову, яка є головною редакторкою кримськотатарського дитячого журналу “Арманчик”. За словами Муслімової, на неї не чинили фізичного тиску, але ставили багато запитань про діяльність видання, яке має близько 1500 передплатників. Журнал є важливим елементом розвитку кримськотатарської культури й виходить із 2011 року.

Під час заходу Тетяна Печончик згадала про зусилля влади та громадськості, спрямовані на звільнення незаконно утримуваних журналістів: “На зустрічі з президентом Володимиром Зеленським ми передали список із 30 ув’язнених журналістів, серед яких 18 – це кримські журналісти. Початок обмінів і звільнень кримських політв’язнів, таких як Наріман Джелял та Леніє Умерова, дає надію, що серед наступних звільнених будуть також журналісти”.

Питання переслідування журналістів залишається ключовим для правозахисників, адже свобода слова в окупованому Криму не лише фундаментальне право, але й важливий елемент протидії репресіям.

Лутфіє Зудієва, координаторка “Кримської солідарності”, розповіла, що щонайменше 18 кримських журналістів перебувають в ув’язненні, 17 з них етаповані з Криму й наразі утримуються по всіх регіонах РФ. Окрема тема – це терміни, до яких їх незаконно засуджують, а також стан здоров’я і відсутність належної медичної допомоги. Вона наголосила на потребі забезпечення доступу лікарів та омбудсманів до них.

Також координаторка “Кримської солідарності” поділилася власною історією переслідування: “У лютому цього року в мене було проведено обшук. Вилучено ноутбук і телефон. Проти мене порушили чотири адміністративні справи через мої журналістські тексти про політв’язнів. Утиски журналістів у Криму тривають, але я вірю, що так буде не завжди”.

Дар’я Свиридова, адвокатка та експертка коаліції “Україна. П’ята ранку”, зазначила, що робота журналістів в окупації привертає дедалі менше уваги. Вона зауважила, що переслідування свободи слова Росія використовує як інструмент війни: “Це не лише порушення прав, а й стратегія ведення бойових дій”.

Президент “Стратегії-XXI” Михайло Гончар наголосив, що Україні потрібно нагадувати Заходу про проблему політичних бранців Кремля, про проблему журналістів, які потрапили під каток репресій. 

Катерина Єсипенко, дружина незаконно ув’язненого журналіста “Радіо Свобода” Владислава Єсипенка, зазначила, що його арешт був спробою змусити замовкнути незалежні голоси. “Свобода слова для ФСБ неприйнятна, адже вона кидає виклик системі репресій”, – підкреслила вона.

Наріман Джелял, перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу та колишній політв’язень, поділився своїм досвідом. Він підкреслив важливість уваги до ув’язнених журналістів: “Інформація надає сили. Вона дає відчуття, що ти не один, що про тебе пам’ятають не лише рідні. Це має величезне значення для тих, хто перебуває за ґратами”.

Під час форуму презентували збірку матеріалів про ув’язнених журналістів, яку створили в НСЖУ під керівництвом кримського журналіста Миколи Семени. Семена зазначив, що ця збірка покликана привернути увагу до героїзму журналістів, які опинилися за ґратами через свою боротьбу за правду.

Ознайомитися зі збіркою можна тут.