Громадянське суспільство на четвертий рік повномасштабної війни: ZMINA презентувала результати дослідження
10 грудня 2025 року, у Міжнародний день прав людини, Центр прав людини ZMINA презентував головні висновки й результати соціологічного дослідження “Поточний стан громадянського суспільства”, а також показав, з якими викликами стикаються правозахисники на четвертий рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Асьєр Сантіллан, керівник секції “Європейська інтеграція, врядування, верховенство права, громадянське суспільство” Представництва Європейського Союзу в Україні, зазначив, що Міжнародний день прав людини нагадує нам просту істину: права людини не припиняють діяти навіть під час війни. Він також подякував організаціям громадянського суспільства, які попри все й далі працюють і захищають права людини в Україні.
“Це дослідження дає чітке розуміння стану справ громадянського суспільства в Україні. Організації громадянського суспільства, які працюють у сферах протидії корупції, ветеранської політики, захисту прав ЛГБТІК+ та підтримки вразливих груп у громадах, стикаються з дедалі більшими труднощами у своїй роботі. Але попри все це громадянське суспільство в Україні залишається однією з найбільш надійних та стійких інституцій, продовжує надавати дуже важливі послуги й захищати права. ЄС налаштований на підтримку і сприяння розвитку прав людини в Україні, підтримуючи організації, які сприяють поширенню прав людини й демократичних цінностей”, — сказав Асьєр Сантіллан.
Асьєр СантілланДослідження провів Центр якісних досліджень на замовлення Центру прав людини ZMINA в травні-серпні 2025 року методом експертних тріад та онлайн-анкетувань. Загалом у ньому взяли участь 156 активістів з різних сфер: ті, хто працює з антикорупцією, спільнотою ЛГБТІК+, ветеранськими спільнотами, захищає вразливі групи в малих громадах, дбає про охорону довкілля, протидіє незаконним забудовам тощо. Респонденти представляють усі регіони України, підконтрольні українському уряду.
Детальніше про результати дослідження розповіла Альона Осипова, соціологиня Центру якісних досліджень. Вона зауважила, що в умовах повномасштабної війни в Україні активісти у своїй діяльності й далі стикаються з внутрішніми викликами та загрозами. Майже половина опитаних респондентів (44%) свідчить про високий рівень загроз і перешкоджань у діяльності. За словами опитаних активістів, ця ситуація за три роки або не змінилась, або погіршилась. 71% громадських активістів декларує, що бодай раз мав перешкоди у своїй діяльності. 20% стикаються з цим регулярно. Найбільшою мірою утисків зазнають ті, хто веде антикорупційну діяльність. Вони зазнають фізичних переслідувань, репутаційних атак та онлайн-цькування. Найменше — ті, хто займається підтримкою вразливих груп у малих громадах.
Серед головних джерел загроз респонденти назвали правоохоронні органи, особливо на них скаржаться громадські активісти столиці. Правоохоронні органи найчастіше тиснуть на тих, хто веде антикорупційну діяльність. Утім, не лише ця група відчуває утиски від органів поліції та прокуратури. Опитані вказували також на відсутність діалогу та небажання проводити розслідування.
Третина опитаних указує на проплачені медіа і жовту пресу як джерело загроз. Ця група опитаних частіше за інших стикається з погрозами, хейтом та переслідуваннями в соціальних мережах. Найчастіше через переслідування в медіа страждають активісти, які захищають права ЛГБТІК+-людей.
Посадові особи різних рівнів — від міського голови до представників обласних державних адміністрацій — також є джерелом перешкоджань. Головна проблема тут — це відсутність діалогу з представниками ГО та небажання зрозуміти наявні проблеми й реагувати на звернення.
Андрій Кравчук, експерт з адвокації ЛГБТ Центру “Наш світ”, зазначив, що ультраправі групи — головна загроза для правозахисників, які захищають права ЛГБТІК+-людей.
Андрій Кравчук“М’які” та репутаційні форми тиску найпоширеніші на сьогодні, і саме такі загрози здатні підривати довіру до активістів. Ідеться насамперед про маніпуляцію громадською думкою, використання воєнного стану для обмежень, небажання розслідувати інциденти, а також дискредитацію та поширення неправдивої інформації, зазначає соціологиня Центру якісних досліджень Альона Осипова: “Онлайн-атаки відіграють сьогодні вагому роль: цифровий простір став одним з головних майданчиків тиску. Зокрема, 35% опитаних нами активістів та активісток стикалися з інтернет-цькуванням (у фейсбуку та інших соцмережах), а майже третина (29%) — із залякуваннями чи погрозами онлайн”.
“На початку повномасштабного вторгнення ми спостерігали консолідацію суспільства. Тепер, на жаль, бачимо повернення онлайн-цькувань, дискредитацій у мережі, а також відновилися переслідування з боку силового блоку, особливо у сфері антикорупції, — повідомила Ірина Юзик, менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA. — Сьогодні необхідно посилювати інституційний захист активістів та активісток, створювати й підтримувати незалежні механізми моніторингу загроз та реагування на ці загрози. Цим, у принципі, і займається громадський сектор. Державі слід гарантувати фізичний захист під час публічних заходів, розвивати інструменти протидії онлайн-погрозам, забезпечувати дієві розслідування інцидентів, нападів та припинити безпідставні переслідування антикорупціонерів”.
За словами Ірини Юзик, проведене дослідження вкотре підкреслює, що міжнародна підтримка й надалі має залишатися важливим елементом захисту громадського сектору, а в основі стратегії захисту громадянського суспільства і надалі мають лежати публічність, солідарність та колективна дія. “Саме це забезпечує найкращі результати в протидії загрозам”, — додала вона.
Олена Щербан, членкиня правління Центру протидії корупції, розповіла про переслідування антикорупційних активістів та активісток і про посилення тиску на антикорупційні інституції, зокрема НАБУ.
“Ми за понад 10 років роботи стикалися з усіма інструментами й методами тиску — від дискредитації медіа до фізичних погроз. Але найбільш болючі й неприємні — атаки з боку правоохоронних органів. За всі ці роки атаки відбуваються хвилями. Найбільші хвилі тиску пов’язані з електоральними процесами в нашій країні, коли ми критикуємо владу. Атаки на нас посилюються, коли наші розслідування та критика найнеприємніші для влади, коли це може впливати на оцінку влади з боку суспільства. Зараз, у період воєнного стану, такі спроби посилилися, і вони пов’язані з тим, що критика впливає на рейтинг влади й рейтинг особисто президента. Тому наразі був залучений увесь спектр цих інструментів. Справа щодо Віталія Шабуніна (голова правління Центру протидії корупції. — Ред.) відбулася за тиждень до атаки на антикорупційні органи”, — зауважила Олена Щербан.
Олена ЩербанЗ результатами дослідження можна ознайомитися тут.
Переглянути запис трансляції можна тут: https://www.youtube.com/watch?v=JWR3_KDXl6I.
Фото пресконференції доступні за посиланням.
Контактна особа: Ірина Юзик, 066 1787263, yi@zmina.ua.
Захід організував Центр прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю Центру прав людини ZMINA і необов’язково відображає позицію Європейського Союзу.
