Експерти від громадськості та влади переконані у необхідності реформування “прописки”
Чинна система реєстрації місця проживання (“прописка”) негативно впливає на усі мобільні групи населення, обмежуючи їхній доступ до послуг та реалізацію прав.
Такого висновку дійшли правозахисники та експерти під час конференції “Реєстрація місця проживання: від ідей змін до напрацювання комплексних рішень”.
За словами аналітикині CEDOS Олександри Слободян, яка представила результати першого загальнонаціонального дослідження про вплив системи реєстрації на права та свободи людини, активні мешканці відчувають потребу брати участь у житті громади. Однак “прописка” часто створює перешкоди.
Олександра Слободян“За нашими оцінками, приблизно половина мешканців міст, які проживають не за місцем реєстрації, зацікавлені в тому, щоб брати участь у житті громад. Однак вони відчувають себе обмеженими в таких можливостях у порівнянні з тими, хто зареєстрований у цьому місті”, – наголошує аналітикиня.
Відповідно до соціологічного дослідження, на останніх виборах до Верховної Ради 47% мешканців міст, які проживають не за місцем реєстрації, голосували за місцем реєстрації, а 13% опитаних вважають, що не проголосували саме через те, що проживають не за місцем реєстрації. Серед мешканців міст, що проживають не за місцем реєстрації, 26% вважають, що змушені платити в державних поліклініках саме через те, що живуть не за місцем реєстрації, 24% вважають , що змушені лікуватися самостійно, а 18% – звертатися до приватних клінік.
Правозахисники та експерти описали обмеження, які створює “прописка” у чотирнадцяти сферах: соціального захисту, медицини, військового обліку, питання захисту прав дітей, реалізацію майнових прав тощо.
“Ми дійшли висновків, що реєстрація місця проживання на практиці використовується значно ширше, ніж це прописано в нормах законодавства, в якому зазвичай фігурує поняття “місце проживання”. Це призводить до того, що хоча номінально ми можемо реалізовувати більшість своїх прав там, де живемо, на практиці це працює зовсім по-іншому. Реєстрація впливає як на державну політику (наприклад, в сфері бюджетування і розподілу фінансів між регіонами), так і на реалізацію прав людини та отримання публічних послуг. Наприклад, існує щонайменше 12 адміністративних послуг, які надаються виключно за місцем реєстрації особи (включно із розірванням шлюбу чи призначенням пенсії за віком)”, – наголошує Альона Луньова, менеджерка з адвокації Центру прав людини ZMINA.
Дані соціологічного опитування та аналіз законодавства увійшли до Зеленої книги для уряду. Наступним кроком експерти планують підготувати зміни до законодавства, щоб спростити систему реєстрації. На їхню думку, це дозволить полегшити мешканцям доступ до послуг, а державі – збирати актуальні демографічні дані.
Людмила Янкіна“Тепер ми чітко розуміємо, на які категорії населення вплинуть майбутні зміни. Йдеться про усі мобільні групи населення. За даними нашого дослідження, такими людьми переважно є молодь від 18 до 34 років, які активно шукають умови для самореалізації. Але не лише. Якщо органи місцевого самоврядування не мають об’єктивних даних щодо того, скільки людей фактично живуть у територіальних громадах, негативні наслідки відчувають усі мешканці громади включно з тими, які живуть за місцем реєстрації. Тому що інфраструктура погано розрахована на всіх разом”, – вважає Людмила Янкіна, керівниця проектів Центру прав людини ZMINA.
Ірина СусловаНародна депутатка Ірина Суслова зазначає: питання реформування системи реєстрації не є дискусійним, адже близько 7 мільйонів людей мешкають не там, де зареєстровані, через що стикаються з конкретними обмеженнями прав.
“Реєстрація місця проживання не повинна бути перепоною для реалізації прав і свобод людини, а з іншого боку – має бути надійним джерелом інформації для держави та особливо для органів місцевого самоврядування. Це дозволить ефективно і надійно розраховувати потреби громади та будувати плани її розвитку. Для досягнення цих змін має відбутися реформа системи реєстрації місця проживання”, – переконана народна депутатка.
Вона наголошує: при реформуванні має застосовуватися комплексний підхід, який ґрунтується на всебічній оцінці ризиків та наслідків. Щоб при запровадженні цих змін не постраждали сфери суспільного життя, в яких реєстрація місця проживання наразі використовується.
Конференція “Реєстрація місця проживання: від ідей змін до напрацювання комплексних рішень” організована Центром прав людини ZMINA спільно з Аналітичним центром CEDOS та Українським незалежним центром політичних досліджень у рамках проекту “Свобода пересування для кожного: Реформа системи реєстрації місця проживання в Україні” за підтримки Європейського Союзу.
У дослідженні “Система реєстрації місця проживання в Україні: її вплив на реалізацію прав та життєвих інтересів людини” взяло участь 7400 респондентів. Воно складається з двох окремих опитувань, що проводилися послідовно упродовж серпня-вересня 2018 року. Перше загальнонаціональне опитування проводилося серед населення України віком від 18 до 75 років. Збір даних відбувався з 2 по 22 серпня 2018 року. Всього було опитано 5400 осіб. Опитування проводилося методом особистого інтерв’ю за місцем проживання респондента. Другим стало опитування мешканців міст, які проживають не за місцем реєстрації. Опитування міського населення віком 18–75 років, яке проживає не за місцем реєстрації, проводилося з 7 по 16 вересня 2018 року на підконтрольній українській владі території. Загалом було опитано 2000 осіб методом особистого інтерв’ю за маршрутом (на вулиці).
Повний текст дослідження можна завантажити за посиланням
