Кримський і Білоруський Доми прав людини домовилися про співпрацю

Для ефективної роботи правозахисникам важливо спілкуватися з колегами з інших країн, переймати досвід, знаходити нові шляхи розв’язання проблем у сфері захисту прав людини, яка не має кордонів.

Представники правозахисних організацій, що заснували Дім прав людини “Крим”, Дінара Касимбекова (Центр прав людини ZMINA), Володимир Чекригін (Кримська правозахисна група), Ольга Андросова (Регіональний центр прав людини, м. Севастополь — Київ) та Олег Охредько (Центр громадянської освіти “Альменда” (Ялта — Київ) пройшли стажування в одному з найстаріших Домів – Білоруському Домі прав людини імені Бориса Звозскова (БДПЛ).

Про їхні враження за результатами стажування – у бліцінтерв’ю.

Чому для першого стажування учасників Кримського Дому був обраний саме Білоруський Дім?

Володимир Чекригін: Створення у 2007 році Білоруського Дому прав людини (БДПЛ) у Вільнюсі було зумовлено складнощами для білоруських правозахисників відкрито і легально захищати права людини на батьківщині. На початку 2000-х практично всі правозахисні організації були ліквідовані білоруською владою, нові НУО, організовані правозахисниками, не були зареєстровані. 

Долі білоруських та кримських правозахисників і активістів багато в чому схожі. Деякі з них вимушено покинули півострів, щоб не опинитися за ґратами. А ті, хто залишився в Криму, як і їхні колеги, що ведуть активну діяльність безпосередньо всередині Білорусі, не відчувають себе там у безпеці.

Ольга Андросова: По-перше, БДПЛ – це Дім, який був створений “у вигнанні”, фізично розташований у Вільнюсі, а надає послуги для організацій і правозахисників, які працюють у Білорусі. Ця ситуація дуже схожа на ситуацію, в якій зараз перебуває ДПЛ “Крим”. Тому досвід саме такої роботи був дуже важливий для нас.

До того ж БДПЛ – це один з найстаріших Домів. У них уже є досвід, який нам, як молодому Дому, варто було б урахувати у своїй роботі.

Олег Охредько: Білоруський Дім прав людини перебуває в екзилі, і Дім прав людини “Крим” – у такому ж стані, своєрідному вигнанні. Тому певні методи й форми роботи схожі, і ми мали можливість подивитися, як може працювати наш Дім. Ми отримали великий практичний досвід, побачили, як функціонує БДПЛ, як відбувається взаємодія з Білоруссю, як організовуються заходи, як гарантується безпека правозахисників.

Дінара Касимбекова: Білоруський Дім має досвід роботи з цільовою аудиторією здалеку, без присутності в країні. Вони розуміють обставини, у яких опинилися кримчани.

Білоруський Дім працює вже 10 років, ми ж тільки починаємо правозахисну діяльність у межах Дому прав людини, тому досвід білоруських правозахисників корисний.

Що спільного і в чому різниця між Домом прав людини “Крим” та Білоруським Домом?

Андросова: Цей список міг би бути дуже довгим. Тому наведу лише два приклади: загальне те, що обидва Доми створювалися як безпечний майданчик для зустрічей та навчання організацій і правозахисників, які працюють на небезпечній території.

А різниця в тому, що ми в ДПЛ “Крим” усе ж працюємо у своїй країні, у своєму культурному просторі. Ми у себе вдома, а не у вигнанні. Просто доступ до території, для якої ми працюємо, зараз утруднений.

Охредько: Питання безпеки людей вимагають великої уваги для обох Домів. Раніше в Білоруському Домі тимчасово мешкала велика кількість людей, які ховалися від офіційної білоруської влади. Наразі Дім змінив приміщення, і можливості розміщувати таку кількість людей уже немає, але зручнішою в новому приміщенні стала офісна робота співробітників Дому.

Одним з важких питань, з яким зіткнувся Білоруський Дім, було різне законодавство, особливо у сфері оподаткування. Литовське законодавство значно відрізняється від білоруського.

Чекригін: Нам теж у своїй роботі доводиться спиратися не тільки на наше українське законодавство, але й враховувати російське, яке де-факто діє в Криму.

У цьому теж можна побачити певну схожість наших Домів. Крім українського законодавства, ми змушені були також вивчити й російське право, особливо кримінальне та адміністративне.

Розкажіть докладніше про роботу Білоруського Дому.

Касимбекова: Наразі офіс Білоруського Дому знову працюватиме в Мінську, не так активно, як раніше, але вже у своїй країні. Білоруський Дім прав людини в Мінську організував майданчик, якій діє в декількох напрямах. Освітній напрям передбачає проведення правозахисних заходів та тренінгів. Також там надаються консультації з питань захисту.

Білоруські журналісти беруть участь у міжнародних заходах. Декілька з них були в Криму і потім робили презентацію для громадських організацій Білорусі про ситуацію з правами людини в Криму після окупації. Вони намагаються різними засобами висвітлювати події як у своїй країні, так і за її межами, зокрема в Криму. Для них також є актуальною боротьба з російською пропагандою.

Що з досвіду БДПЛ можна використовувати для роботи Кримського Дому? Чим було корисне це стажування?

Андросова: Я вважаю, що нам варто придивитися до досвіду взаємодії між організаціями – засновницями Дому. Наші колеги з БДПЛ спробували кілька форматів, і ми маємо можливість врахувати їх досвід.

Ми дуже вдячні представникам Білоруського Дому, всім, хто організував наш візит і приділяв час, відповідаючи на наші численні запитання. Корисно було почути не тільки про історію успіху, але і про труднощі, з якими стикався Дім. Це допоможе нам вибрати найбільш оптимальні та ефективні форми співпраці.

Касимбекова: Одним із напрямів роботи, який можна взяти в Білоруського Дому, є психологічна допомога правозахисникам.

Нам сподобалося також, як добре в Білоруському Домі організовано внутрішню роботу з документацією.

Ми маємо плани співпраці в другому етапі нашої місії. (У 2018 році міжнародна правозахисна місія Домів прав людини за участю представників Білорусі та інших країн відвідала окупований Крим, правозахисники документували свідчення про ситуацію зі свободою слова, проведенням мирних зібрань, діяльністю об’єднань і асоціацій, умовами діяльності правозахисників та юристів. – Прим. ред.) Також ми плануємо разом працювати в напрямі створення шелтера і надання тимчасового притулку для тих правозахисників, яким у своїй країні загрожує небезпека.  

Хочу звернути увагу: наш український досвід також був корисним для БДПЛ. На відміну від білорусів, ми маємо краще розвинутий інформаційний напрям і можемо ділитися з ними досвідом із питань комунікації як серед учасників, так і з цільовою аудиторією.

Охредько: Міжнародний досвід завжди збагачує. Ми також можемо ділитися своїми ідеями. У нас вже є попередня домовленість про проведення спільних освітніх заходів. Білоруському Дому сподобався проєкт “Валізи правозахисників”, вони хочуть співпрацювати з нами в цьому напрямі.

Чекригін: Білоруський Дім прав людини в Литві став надійною опорою білоруським правозахисникам, які через переслідування у власній країні втратили можливість вільно і безпечно проводити правозахисні заходи, налагоджувати контакти зі своїми закордонними колегами та партнерами, багатьом із яких в’їзд до Білорусі, як і раніше, заборонено. Ми сподіваємося, що наш Дім також стане надійним майданчиком для правозахисників, які займаються кримською тематикою і працюють з обох боків адміністративного кордону.

Розмовляла Олена Лисенко