Люстрація як відповідь на виклики після деокупації та війни: ZMINA презентувала аналітичну записку
5 червня 2025 року в Українському кризовому медіацентрі відбулася пресконференція, присвячена питанням люстрації, під час якої було презентовано аналітичну записку “Як люстрація може стати одним з інструментів подолання наслідків російської збройної агресії проти України”.
Організатор заходу — Центр прав людини ZMINA.
Після початку повномасштабної війни Україна зіткнулася з необхідністю реагувати на факти співпраці громадян з окупаційною владою. На сьогодні кримінальне переслідування за колабораціонізм є основним засобом державної реакції, але воно не охоплює усіх випадків і не гарантує повноцінного відновлення довіри до органів влади.
У цьому контексті люстраційні заходи можуть стати важливим елементом перехідного правосуддя. Вони здатні не лише убезпечити державне управління від осіб, скомпрометованих співпрацею з агресором, а й сприяти формуванню прозорої політики меморіалізації, захисту демократичних інституцій та зміцненню довіри громад до державних рішень.
Модераторка пресконференції, адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова, розпочинаючи пресконференцію, наголосила, що підготовка аналітичної записки стала продовженням пошуку рішень для викликів, пов’язаних з подоланням наслідків збройної агресії проти України.
“Люстрація, або перевірки, — один з класичних інструментів, який використовується для подолання наслідків тоталітарного минулого, масових порушень прав людини. Україна мала досвід люстрації після 2014 року, але його складно назвати вдалим. Проте цей власний досвід точно варто враховувати у разі побудови нової люстраційної моделі. Наразі держава обмежується притягненням до кримінальної відповідальності у разі, коли особа могла скомпроментувати себе співпрацею з РФ чи її окупаційними органами. Проте з урахуванням масштабів викликів, маємо думати й над іншими більш системними механізмами реагування”, — говорить Альона Луньова.
Альона ЛуньоваПостійна Представниця Президента України в АР Крим Ольга Куришко зазначила, що Україна має напрацьовані стратегічні документи реінтеграції деокупованих територій України, які включають елементи перехідного правосуддя. Ці документи є спільною роботою державних інституцій, правозахисних організацій та експертів.
“Ми розуміємо виклики, спричинені триваючою окупацією території України і шукаємо шляхи їх вирішення. Один з них — це відновлення діяльності державних органів влади, перезапуск системи управління, формування стабільної кадрової політики. Розробка та впровадження механізму люстрації, як складової перехідного правосуддя, може допомогти у цих процесах“, — наголосила Куришко.
Ольга КуришкоПартнерка АО “Azones”, співавторка аналітичної записки Дар’я Свиридова, зазначила, що люстрація — це не просто спосіб очищення влади, це інструмент забезпечення довіри до існуючих та відновлених після деокупації органів влади. А ще це важлива складова політики пам’яті, що дозволяє зафіксувати факти співпраці з ворогом та унеможливити реванш та вплив проросійських сил на державотворення: “Відчуття справедливості у населення за наслідками люстрації має забезпечити якість процедури її проведення. Міжнародні підходи передбачають фактично адміністративну процедуру люстраційних перевірок у форматі незалежного колегіального механізму з відповідним громадським контролем. До прикладу, для проведення люстрації в Україні міг би бути створений такий незалежний колегіальний орган чи то Комісія при центральному органі виконавчої влади або Українському інституті національної пам’яті”.
Дар’я СвиридоваЕксперт коаліції “Україна. П’ята ранку” Максим Єлігулашвілі зауважив, що і до початку повномасштабного вторгнення РФ, і вже під час його суспільна думка чітко демонструє готовність та запит щодо комплексного підходу до забезпечення справедливості — комбінування інструментів правосуддя й інших, додаткових механізмів, що можуть дати гарантії та відчуття забезпечення справедливості. Другою важливою складовою стає готовність до адресності застосування цих механізмів: “Як тільки запитання, що озвучуються респондентам, дають конкретику, можливості вибору — ми отримуємо доволі чіткі очікування щодо пріоритетів у забезпеченні справедливості, релевантних механізмів. На жаль, даний досить тривалий суспільний запит не знаходить свого врахування ні на рівні законодавчої влади, ні правоохоронної сфери“.
Максим ЄлігулашвіліОлександр Клюжев, експерт з реформування виборчого законодавства, радник голови Центральної виборчої комісії, наголосив, що захист демократичних інституцій є легітимним завданням держави в умовах збройної та гібридної агресії з боку Російської Федерації. За його словами, як і інші демократичні суспільства, Україна має знайти оптимальний баланс між заходами безпеки та необхідністю збереження демократичних стандартів виборчого процесу. Водночас надзвичайно важливо дотримуватися Конституції України, визначаючи особливості захисту виборчого процесу від впливу осіб, скомпрометованих зв’язками з державою-агресором: “Знайти правильний баланс у таких умовах непросто для будь-якого суспільства. Водночас саме відкритий і всебічний діалог між державними інституціями, передусім парламентом та сильним громадянським суспільством залишається перевагою України”.
Олександр КлюжевКлюжев додав, що запропонована в записці модель розв’язання проблеми ставить у центр взаємодію між виборцями та кандидатами. Виборці повинні мати право отримувати повну та достовірну інформацію про минуле кандидатів у контексті російської агресії, а самі кандидати — бути зобов’язаними подавати правдиві відомості під час реєстрації, розуміючи санкції за введення в оману виборців.
На його особисту думку, відображена у записці модель заслуговує на подальше обговорення.
Народна депутатка України Таміла Ташева підкреслила, що парламентська дискусія щодо люстрації наразі триває, хоч і не завжди в публічному полі. За її словами, багато сенситивних моментів потребують попереднього обговорення в межах парламенту.
Таміла ТашеваВона також нагадала, що робота над аналітичними документами, присвяченими крокам після деокупації, розпочалася ще у 2022 році за дорученням Президента України, а перші презентації цих напрацювань відбулися вже у 2023 році за участі народних депутатів та представників профільних парламентських комітетів.
“Є запит на покарання колаборантів, але також і розуміння, що деякі люди не мали вибору. Тому люстрація — це не кримінальна відповідальність, а елемент політики реформ і неповторення”, — зазначила Таміла Ташева.
Також народна депутатка закликала продовжувати дискусію — як публічну, так і експертну — і зазначила, що саме нинішній склад Верховної Ради має історичну місію у формуванні справедливої та збалансованої моделі люстраційної перевірки.
Відеозапис заходу можна переглянути тут: https://www.youtube.com/live/uqEiBmHPjQY?si=J8P2e0y2ajR3wlUN
Ознайомитися з текстом аналітичної записки можна на сайті Центру прав людини ZMINA українською та англійською мовами.
Захід організований за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”. Позиції, викладені під час заходу, є точкою зору авторів і не обов’язково відображають позицію Фонду.
