ZMINA приєдналася до Міжнародного форуму експертної мережі Кримської платформи
Міжнародний форум експертної мережі Кримської платформи “Бачення майбутнього: експертний погляд” відбувся 18-19 липня в Києві. Протягом двох днів українські та міжнародні експерти, представники влади обговорювали майбутню архітектуру безпеки Чорноморського регіону, розглядали загрози екології й масові порушення прав людини та міжнародного права, які принесла російська агресія, а також обговорили обриси майбутнього в контексті післявоєнної Росії.
Захід розпочався з візиту учасників до міст і сіл Київщини, які постраждали від російської агресії, щоб наочно побачити наслідки воєнних злочинів росіян.
Журналіст видання ZMINA Микола Мирний зауважив, що деякі кримчани-переселенці у Київській області були вражені російською агресією у перші місяці повномасштабного вторгнення. За його словами, починаючи з 2014 року, вони змушені були виїжджати з Криму та оселялися у таких містах-сателітах столиці, як Ірпінь та Буча, через дешевше тамтешнє житло. Журналіст вважає, що, скоріш за все, деякі кримчани пережили ретравматизацію.
“Низка кримських правозахисників долучилися до Коаліції “Україна.П’ята ранку” задля документування міжнародних злочинів, вони їздили з місіями у щойно деокуповані населені пункти Київщини. Під час форуму кримські правозахисники організували для експертів екскурсію до місць воєнних злочинів у Димері, Бородянці, Катюжанці, Бучі та Ірпіні. Дехто з кримчан був приголомшений, адже до окупації Ірпіня та Бучі вони гралися з дітьми у парку, а після звільнення у цьому ж парку правоохоронці знаходили поховання цивільних“, – розповів Микола Мирний.
У перший день Форуму відбулася панельна дискусія “Наслідки агресії Росії для України та світу” – експерти обговорили екологічні проблеми на воді, на суші та у повітрі, які виникли через війну, розв’язану Росією, та шляхи їх вирішення.
На думку експертів, екологічні наслідки вторгнення не можна буде порахувати ще протягом тривалого часу. Однак потрібно документувати всі воєнні злочини агресора у цій сфері. Також важливо вже сьогодні напрацьовувати рекомендації для українського Уряду та країн-партнерів і готувати дорожню карту подолання наслідків екологічної катастрофи.
Другий день форуму відкрила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова словами про те, що без Криму перемовин бути не може: “Лунають різні пропозиції. Але позиція держави та президента чітка – без Криму ніяких перемовин та домовленостей бути не може… Ми маємо вивчити кримський урок: не можна говорити з агресором мовою дипломатії, яку він не розуміє”.
Народна депутатка України Марія Мезенцева наголосила: “Окупація і агресія Росії як найвищий вид злочину стартував у березні 2014 році. Усе почалося з Криму. Кримом все має і завершитись”. Вона додала, що вже зараз потрібно починати відкритий діалог з Кримом, з українцями, які майже десятий рік перебувають в окупації.
“Ми не знаємо, яким чином буде відбуватися деокупація. Можливо, російська армія буде залишати за собою великі руйнування. Але ми розуміємо, що вже зараз потрібні всі плани по реінтеграції, перш за все, по відновленню контролю над Кримом”, – сказала постійна представниця президента України в АР Крим Таміла Ташева.
Під час першої панельної дискусії “Майбутня архітектура глобальної безпеки: бачення з Чорноморського регіону” експерти розглянули стан глобальної безпеки з особливим акцентом на Чорноморському регіоні, а також повномасштабну агресію Росії проти України та її наслідки для регіональної та міжнародної безпеки.
“У безпековому сенсі Україна, включно з Чорним морем, вже стала фронтирною державою, і в осяжній перспективі нею залишиться, поки ми не ввійдемо в НАТО. Величезною територією постійної, тривалої конфронтації між західною цивілізацією та російським варварством. Майбутнє України – це держава-воїн”, – наголосив керівник моніторингової групи Чорноморського інституту стратегічних досліджень Андрій Клименко.
Друга панельна сесія “Відновлення справедливості та роль експертів у процесі” була присвячена темам боротьби з екоцидом, забезпечення продовольчої безпеки шляхом сталого виробництва зерна та його вільного транспортування, захисту прав людини і культурної спадщини від порушень з боку Росії, а також відновлення справедливості.
Зокрема, голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв наголосив, що переслідування окупаційною владою цивільних осіб набирає обертів: “За даними Кримськотатарського ресурсного центру, в Криму окупаційна влада затримала та переслідує у кримінальних справах 294 громадян, 196 з них – це представники кримськотатарського народу. 175 людей наразі перебуває у місцях позбавлення волі, серед них 117 – представники кримськотатарського народу“.
“Ці люди змушені сидіти за ґратами за свою позицію, за допомогу іншим, за вираження власної думки. В той час, коли ми маємо налагоджений механізм обміну військовополонених, цивільні перебувають у незизначеності. Держава-агресор безсоромно масово викрадає, перевозить і ув’язнює цивільних осіб. Необхідно виробити чіткий механізм їхнього звільнення без прирівнювання їх до військовополонених, а також вже зараз розробити шляхи повернення політв’язнів, яких етапували до Росії“, – вважає менеджерка з міжнародної адвокації Центру прав людини ZMINA Тетяна Жукова.
Керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя Ігор Поночовний заявив, що цей орган продовжує роботу з документування та розслідування воєнних злочинів: “Україна має перші заочні судові вироки у справах військових комісарів Росії, які примушують кримчан служити у російській армії, та щодо суддів, які приймали рішення про депортацію українців із Криму“.
Керівний партнер у компанії Global Rights Compliance LLP Вейн Джордаш зазначив, що Міжнародний кримінальний суд приділяє недостатньо уваги розслідуванню злочинів Росії, вчинених до лютого 2022 року. Експерт запропонував краще вивчати досвід Криму, адже на півострові найкраще видно, до чого призводить тривала окупація.
“Міжнародна спільнота не має знімати з порядку денного злочини, здійснені Росією на території України до лютого 2022 року. Це не об’єкт торгу”, – заявив він.
Під час останньої панельної дискусії “Повоєнна Росія: бачення демократичних країн” експерти обговорили демократичні принципи у контексті післявоєнної Росії.
Прем’єр-міністр уряду Ічкерії в екзилі Ахмед Закаєв наголосив, що Україна сьогодні стала лідером вільного світу і всі народи, які прагнуть свободи, мають орієнтуватися на неї: “Перемога над Росією – це свобода для всіх поневолених народів. Світ має бути готовим до того, що Росія повинна перестати існувати. Чи буде до цього світ готовий, багато в чому залежить і від України”.
При цьому, професор Київської школи економіки Олександр Галенко висловив думку, що сподівання на появу демократичних суспільств на території Росії абсолютно марне, адже більшість її населення ніколи не мало власного демократичного досвіду. Експерт додав, що тероризм – це основний елемент російської політики. Першою жертвою російського терору є власне російський народ. Через цей терор і лояльність, яку він отримує, Росія стане загрозою всьому світу.
Довідково: Кримська платформа – ініційований Україною міжнародний координаційний механізм для повернення питання Криму до порядку денного, захисту прав людини в Криму та сприяння деокупації півострова, зміцнення європейської та глобальної безпеки.
Діяльність Платформи здійснюється на урядовому, парламентському та експертному рівнях. Експертна мережа Кримської платформи об’єднує українських та іноземних експертів, науковців, правозахисників у семи тематичних сферах – від культурної спадщини до прав людини та міжнародного гуманітарного права.
Подивитися трансляцію події можна тут.