Найманці чи жертви торгівлі людьми?: як Росія вербує іноземців для війни в Україні — дискусія на “Crimea Global”

18 листопада у межах другого дня Третьої міжнародної конференції “Crimea Global. Understanding Ukraine through the South” відбулася четверта панельна дискусія “Найманці чи жертви торгівлі людьми? Як Росія залучає іноземних бійців до своєї армії”.

До панельної дискусії долучилися бригадний генерал, секретар Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Дмитро Усов, директор з досліджень Інституту міжнародного співробітництва та взаємодії Непалу Д-р Прамод Джайсвал, журналіст, Standard Group PLC Веллінгтон Нйонгеса, старша наукова співробітниця, Verve Research, Муніра Мустаффа, колумніст, автор і аналітик, експерт із питань політики, конфліктів та міжнародних відносин у Південній Азії Лув Пурі.

Модераторкою виступила дослідниця Truth Hounds, голова правління Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

Дмитро Усов окреслив тенденції підписання іноземцями контрактів із російською армією: переважно це громадяни ОДКБ та країн Африки, рідше — інших країн. Він підкреслив, що мотивацією вступу до лав РФ для іноземців стають фінансові виплати, особисте ідеологічне зацікавлення або примус зі сторони окупантів та розповів про проєкт для добровільної здачі в полон військовослужбовців збройних сил Росії “Я хочу жити”. 

“З 2022 по 2025 рік Росією було мобілізовано понад 46 тисяч осіб на окупованих українських територіях. РФ робить усе, щоб знищити якомога більше наших громадян тим чи іншим чином — це загарбницька війна проти України”.

Дмитро Усов

Д-р Прамод Джайсвал зазначив, що Катманду продовжує підтримувати Україну на найвищому політичному рівні, однак, Росія не припиняє свої спроби вербування місцевих чоловіків для війни в Україні. Він акцентував, що всіх іноземних найманців Росія використовує як живий щит — вони проходять підготовку лише два тижні, а у разі загибелі, війська РФ залишають їхні тіла на полі бою. 

“Росія пропонує дуже привабливі умови контракту — надають візу, обіцяють великі виплати та страховку. Багато чоловіків стають жертвами торгівлі людьми: як тільки вони потрапляють до РФ, їм пропонують чудову роботу, а потім обманом змушують приєднатися до російської армії. До серпня 2023 року до російського війська приєдналось лише двоє чи троє громадян Непалу, а вже у 2024 році ця цифра суттєво збільшилась. Зараз ми фіксуємо близько 200 осіб на місяць, які піддаються на вербування Росією”.

Д-р Прамод Джайсвал

Веллінгтон Нйонгеса розповів, що Росія використовує громадян Кенії на своїх оборонних заводах, що збирають дрони, а також продовжує активно вербувати кенійських чоловіків на війну з Україною — як правило, це відбувається через агентства з пошуку роботи. Він додав, що зараз уряд Непалу намагається побудувати діалог з українською владою, аби напрацювати алгоритм звільнення кенійців з полону. 

Муніра Мустаффа зазначила, що нестачу особового складу Росія покриває іноземними добровольцями, готовими підписати контракт із РФ. Вона наголосила, що, на жаль, країни не можуть захистити своїх громадян, які воюють у складі Росії, адже російська модель рекрутства на військові позиції базується на систематичному шахрайстві й обмані. 

Лув Пурі наголосив, що участь громадян Індії у війнах інших країн не має жодних законних підстав і не підтримується ані суспільством, ані державою. Він зауважив, що причинами приєднання громадян Індії до лав ВС РФ є бідність і економічна міграція: шукаючи “швидких грошей”, люди стають жертвами обману. Він зауважив, що хоч азійська дипломатія часто працює непублічно, у цьому питанні позиція індійського уряду на стороні України і лишається незмінною.

“Коли почалася російська агресія, ми стали на сторону України, тож в Індії новина про індійського військового, якого українці взяли у полон, стала шоком: його матір трусило, про це говорили всі медіа. Юридично не виникає жодних питань: громадяни Індії не можуть воювати в інших країнах і це не питання відносин між державами, це соціальне питання, де гроші є потужним мотивом”.

Нагадаємо, що 17 листопада у Києві відбулося відкриття Третьої міжнародної конференції “Crimea Global”. У заході взяли участь понад 200 учасників і учасниць із різних куточків світу — серед них провідні експерти, науковці, журналісти, правозахисники, лідери громадської думки та представники міжнародних організацій.

У цей день на полях конференції також пройшло три панельні дискусії, присвячені Україні, Криму та глобальному виміру, використанню авторитарними режимами нових технологій, зокрема, дронів проти мирних громадян та проблемам сучасної журналістики під час війни між Росією та Україною. 

Увечері в книгарні “СЕНС” відбувся особливий мистецький комеморативний вечір — “Memoria Orbis: пам’ять тримає світ”. Подія була присвячена українським митцям, життя яких забрала російська агресія, але чия творчість продовжує підтримувати й об’єднувати наш спільний світ.

14 листопада учасники конференції відвідали Львів, 15 листопада продовжили знайомство з Україною у Харкові, 16 листопада гості конференції “Crimea Global” прибули до Києва, де в Офісі представництва / Кримської платформи відбувся закритий захід у форматі круглого столу “Ukraine’s Resilience in War: Challenges, Responses, and International Support”.

Організатори: Представництво президента України в Автономній Республіці Крим / Офіс Кримської платформи, Центр прав людини ZMINA, Медійна ініціатива за права людини.

Партнери: Український інститут, PEN Ukraine, Truth Hounds, Медіацентр “Україна”, Transatlantic Dialogue Center.

Захід організовано за підтримки: Програми “Партнерство за сильну Україну”, Міжнародного фонду “Відродження”, Празького центру громадянського суспільства, Фонду “Аскольд і Дір”, що адмініструється ІСАР Єднання та ООН Жінки.

Фото: Представництво президента України в Автономній Республіці Крим