ОБСЄ повторно ініціює Московський механізм, щоб зібрати нові докази воєнних злочинів в Україні

2 червня Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ повторно ініціювало Московський механізм звітування, щоб зібрати нові докази воєнних злочинів, злочинів проти людяності і порушень прав людини, скоєних у ході російської збройної агресії в Україні.

Рішення про активізацію механізму дозволяє розгорнути незалежну міжнародну місію, яка має дослідити інформацію про порушення прав людини, про воєнні злочини та злочини проти людяності, зокрема, атаки на цивільних і цивільну інфраструктуру.

16 травня ZMINA в рамках Другої додаткової зустрічі з людського виміру ОБСЄ разом з українськими та міжнародними правозахисними організаціями адвокатували ініціювання другого Московського механізму та надали рекомендації щодо зміцнення його мандату.

Останній звіт Московського механізму охоплює події, що відбулися в період з 24 лютого по 1 квітня 2022 року. Однак війна триває, РФ продовжує вчиняти воєнні злочини та злочини проти людяності. Тому 2 червня 45 країн-учасників ОБСЄ висловили занепокоєння про вплив військової агресії проти України та знову ініціювали Московський механізм.

Вони вимагали, щоб директор БДІПЛ ОБСЄ Маттео Мекаччі звернувся до України із запитом, чи готова Україна запросити нову місію міжнародних експертів для розгляду, продовження та розширення результатів звіту Московського механізму, отриманого державами-учасницями ОБСЄ 12 квітня 2022 року. У цей звіт увійшли і, зокрема, докази воєнних злочинів і злочинів проти людяності від Коаліції громадських організацій “Україна. П’ята ранку”.

“Важливо, що серед країн-членів ОБСЄ є єдність щодо необхідності подальшого збору доказів злочинів, скоєних на території України, задля притягнення до відповідальності воєнних злочинців. Ініціювання застосування Московського механізму вдруге надасть можливість незалежним експертам зібрати факти порушень прав людини та потенційних воєнних злочинів, які відбувалися після 1 квітня 2022 року”, — зазначає менеджерка з міжнародної адвокації ZMINA Марія Курінна. 

Довідково. “Московський механізм” – це процедура, встановлена в рамках ОБСЄ, що дозволяє розгортання короткострокової міжнародної місії зі встановлення фактів для вирішення конкретної проблеми з правами людини в регіоні ОБСЄ. “Московським” цей механізм названий, оскільки був прийнятий під час зустрічі Наради з безпеки і співробітництва в Європі, що відбулася в 1991 році в Москві.

Московський механізм щодо подій в Україні був задіяний 3 березня 2022 року після консультацій з Україною 45 держав-учасниць ОБСЄ. Мета – “розглянути правозахисні та гуманітарні наслідки вторгнення Російської Федерації та актів війни, підтриманих Білоруссю, для народу України в межах міжнародно визнаних кордонів та територіальних вод України”. 

Передбачається створення короткострокової місії зі встановлення фактів, які будуть відображені у звіті місії. Забезпечення діяльності місії покладено до Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, що розташоване у Варшаві.

Україна обрала трьох осіб зі списку експертів для участі у місії: професор з міжнародного права Університету Женеви Марко Сассолі, професор Університету Граца (Австрія) Вольфганг Бенедек та професорка Карлового університету у Празі Вероніка Білкова. Експерти почали свою роботу 15 березня 2022 року.

Перед цим Московський механізм востаннє був задіяний у 2020 році для розгляду порушень прав людини в Білорусі.

Московський механізм також застосовувався в 1992 році у відношенні подій на території Хорватії і Боснії. В лютому 1993 року місія з встановлення фактів рекомендувала створити міжнародний кримінальний трибунал для колишньої Югославії, а Швеція, що тоді головувала в (тоді ще) НБСЄ, подала відповідну пропозицію до ООН. Чотири місяці по тому був створений Міжнародний трибунал для колишньої Югославії.