Коаліція “Україна. П’ята ранку” надала докази воєнних злочинів експертам ОБСЄ в рамках “московського механізму”

Коаліція громадських організацій “Україна. П’ята ранку” надала докази воєнних злочинів експертам ОБСЄ в рамках “московського механізму”.

Фото із поїздки Коаліції “Україна. П’ята ранку” до Відня

Задокументована і передана інформація включає:

• невибіркові обстріли і умисні вбивства цивільного населення;
• удари по цивільних об’єктах, житлових масивах, дитсадках, школах тощо;
• цілеспрямовані атаки на лікарні, диспансери, хоспіси, медичний персонал, перешкоджання виконання медичним персоналом його обовʼязків; 
• випадки незаконних затримань, катувань та жорстокого поводження Росією з цивільними, утримуваними на окупованих територіях; 
• знущання (побиття, розстріли) з цивільного населення та застосування сльозогінного газу проти беззбройних цивільних, які брали участь у мирних зібраннях на окупованих Росією територіях (наприклад біля будівель місцевої ради);
• випадки переслідування вразливих груп, включаючи жінок, дітей, ЛГБТ, ВІЛ-позитивних людей, осіб з інвалідністю, людей похилого віку;
• інші факти.

У підготовці матеріалів брали участь наступні організації: Регіональний центр прав людини, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Інститут миру та порозуміння, Центр “Соціальна дія”, Український центр охорони здоровʼя (UHC), Центр громадянської просвіти “Альменда”, “Трус Хаундс” та Центр прав людини ZMINA.

За словами правозахисниці Анастасії Мартиновської, подання в рамках роботи “московського механізму” – це перший великий продукт коаліції, який базувався на даних зібраних в рамках документування.

“Ми розповіли про події в Маріуполі. Про те, як переслідували журналістів, активістів та представників місцевої влади. Про напади на лікарні та медиків. Про обстріли гуманітарних конвоїв.  Намагалися зосередитися на найбільш жахливих злочинах вчинених росіянами на території України, – розповіла Мартиновська. – Фактично кожен документатор, який фіксував ту чи іншу подію, став частиною глобальної роботи. А передана нами інформація ляже в основу доповіді міжнародного органу – ОБСЄ – щодо ситуації в Україні: які злочини було вчинено, які події їх ілюструють”.

Також 28 березня у Відні представники правозахисних організацій Коаліції “Україна. П’ята ранку” зустрілися із експертами Московського механізму. У зустрічах взяли участь представники Регіонального центру прав людини, Кримської правозахисної групи, Центру прав людини ZMINA, Центру громадянської просвіти “Альменда”, Медійної ініціативи за права людини, Truth Hounds, а також Фонду Домів прав людини і Нідерландського Гельсінського комітету.

Довідково. “Московський механізм” – це процедура, встановлена в рамках ОБСЄ, що дозволяє розгортання короткострокової міжнародної місії зі встановлення фактів для вирішення конкретної проблеми з правами людини в регіоні ОБСЄ. “Московським” цей механізм названий, оскільки був прийнятий під час зустрічі Наради з безпеки і співробітництва в Європі, що відбулася в 1991 році в Москві.

Московський механізм щодо подій в Україні був задіяний 3 березня 2022 року після консультацій з Україною 45 держав-учасниць ОБСЄ. Мета – “розглянути правозахисні та гуманітарні наслідки вторгнення Російської Федерації та актів війни, підтриманих Білоруссю, для народу України в межах міжнародно визнаних кордонів та територіальних вод України”. 

Передбачається створення короткострокової місії зі встановлення фактів, які будуть відображені у звіті місії. Забезпечення діяльності місії покладено до Бюро демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ, що розташоване у Варшаві.

Україна обрала трьох осіб зі списку експертів для участі у місії: професор з міжнародного права Університету Женеви Марко Сассолі, професор Університету Граца (Австрія) Вольфганг Бенедек та професорка Карлового університету у Празі Вероніка Білкова. Експерти почали свою роботу 15 березня 2022 року.

Перед цим Московський механізм востаннє був задіяний у 2020 році для розгляду порушень прав людини в Білорусі.

Московський механізм також застосовувався у 1992 році по відношенню до подій на території Хорватії і Боснії. В лютому 1993 року місія зі встановлення фактів рекомендувала створити міжнародний кримінальний трибунал для колишньої Югославії, а Швеція, що тоді головувала в (тоді ще) НБСЄ, подала відповідну пропозицію до ООН. Чотири місяці по тому був створений Міжнародний трибунал для колишньої Югославії.