Пошук зниклих безвісти, зустрічі з родинами та державними органами: ZMINA взяла участь у візиті до Мексики

Адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова взяла участь у міжнародній місії до Мексики, присвяченій обміну досвідом щодо пошуку зниклих безвісти, діяльності об’єднань їхніх родин та розбудови державної системи підтримки постраждалих.

До української делегації, яку запросили за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”, увійшли родичі цивільних, зниклих безвісти або незаконно утримуваних Росією, люди з досвідом незаконного ув’язнення, зокрема звільнена політична бранка Кремля Леніє Умерова, а також представники правозахисних організацій. У місії також брали участь представники Бразилії, країн Африки (Кенії та Свазіленда, з 2018 — Есватіні).

За словами Альони Луньової, мексиканський досвід відрізняється від українського контексту, однак є важливим для розуміння того, як родини зниклих безвісти можуть об’єднуватися, підтримувати одна одну та впливати на державну політику.

За офіційними даними, у Мексиці з 2008 року зареєстрували близько 135 тисяч зникнень. Значна частина з них пов’язана з діяльністю наркокартелів та бездіяльністю держави у розслідуванні таких випадків.

Саме на тлі бездіяльності чи навіть протидії розшуку з боку державних органів Мексики у різних штатах країни почали формуватися об’єднання родичів зниклих безвісти. Переважно до них входять жінки — матері та сестри, які роками шукають своїх близьких.

“Вони, по-перше, спільно шукають своїх зниклих рідних, проводять так звані “польові місії” та загалом займаються збором різноманітної інформації, яка може бути корисною для пошуку. По-друге, об’єднання (колективи) — це про взаємопідтримку тих, хто шукає своїх рідних. І, по-третє, вони разом намагаються вплинути на державу та її політику щодо розшуку зниклих, забезпечення безпеки й підтримки рідних”, — зазначила адвокаційна директорка ZMINA.

Під час зустрічей із мексиканськими “колективами” (родинами зниклих) українська делегація побачила чимало спільного з досвідом українських родин. Зокрема, родичі зниклих приходили на зустрічі з плакатами та банерами з фотографіями своїх близьких.

“Це таке дежавю, тому що рідні, які шукають своїх в Україні, теж мають такі плакати, такі банери з фотографіями своїх рідних. І мені здається, оці низові активності, ініціативи рідних, які самі беруть у руки пошуки своїх близьких, — це те, що дуже об’єднує досвіди обох країн”, — ділиться Альона Луньова.

Саме наполегливість родин, за словами адвокаційної директорки ZMINA, зрештою сприяла ухваленню закону про зниклих безвісти (Загальний закон про насильницьке зникнення осіб, зникнення, вчинене приватними особами) та створенню Національної розшукової комісії та відповідних комісій у 32 штатах.

У Мехіко Альона Луньова відвідала таку комісію, де в одному комплексі працюють поліція, прокуратура та пошуковці.

Водночас, за її словами, система підтримки постраждалих у Мексиці залишається недостатньо ефективною. Окремого закону про підтримку родин зниклих безвісти там немає, однак існує загальна законодавча рамка допомоги жертвам злочинів, яка передбачає соціальну, правову та психологічну підтримку, а також компенсації.

На переконання адвокаційної директорки ZMINA, саме пошук правди є одним із важливих спільних аспектів для України та Мексики. 

Вона додала, що український та мексиканський контексти зникнень суттєво відрізняються. В Україні родини часто не мають доступу до територій, де можуть перебувати зниклі, через окупацію, бойові дії та мінування. Водночас досвід самоорганізації мексиканських родин демонструє, як постраждалі можуть об’єднуватися, підтримувати одне одного та впливати на формування державної політики.

Візит відбувся в межах міжнародної місії з обміну досвідом щодо діяльності рухів та об’єднань постраждалих, яку організували мексиканська організація IDHEAS (Idheas, Litigio Estratégico en Derechos Humanos), Justiça Global та International Renaissance Foundation у координації з Open Society Foundations.