“Ув’язнена за громадянську активність”: правозахисники назвали вирок Ірині Данилович сфабрикованим

Правозахисники засудили вирок громадянській журналістці та активістці Ірині Данилович, яку окупаційна влада Криму відправила 28 грудня за ґрати на сім років та зобов’язала сплатити штраф у розмірі 50 тисяч рублів за сфабрикованим звинуваченням у носінні вибухового пристрою.

Броніслав Данилович (онлайн), Алім Алієв, Денис Чистіков, Тетяна Печончик, Володимир Чекригін

Ірина Данилович працювала медсестрою в Коктебелі, а також займалася громадянською журналістикою в окупованому Криму, співпрацювала з ініціативами “Кримський процес” та “INжир”, вела фейсбук-групу “Кримська медицина без обкладинки”. Ще 29 квітня співробітники ФСБ викрали її та 13 днів утримували таємно, без доступу адвоката і повідомлення рідних, а згодом у сумці Данилович, яку в неї вилучили, “знайшли” вибухівку. Після затримання співробітники ФСБ били та душили Данилович, а стан її здоров’я за пів року ув’язнення сильно погіршився. 

Вчора, 27 грудня, під час судового засідання Ірині Данилович стало зле через отит, що розвивається в неї протягом місяця, та через відсутність медичної допомоги в СІЗО. Засідання перервали, але згодом “суд” таки відновив засідання після надання Данилович невідкладної медичної допомоги. На засіданні почалися дебати сторін, попри те що підсудній не стало краще і вона заявила, що нічого не чує, а також не розуміє, що відбувається.

Правозахисники переконані: справу Ірини Данилович сфабриковано. Журналістку утримували в підвалі ФСБ без жодного статусу та адвокатської допомоги, допитували на поліграфі, чинили психологічний тиск: обіцяли вивезти в ліс, до Маріуполя і годували один раз на день. А нещодавно стало відомо, що Данилович били та душили співробітники ФСБ.

Заступник голови Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін заявив, що справу проти Ірини Данилович грубо сфальсифіковано, починаючи від її фактичного викрадення співробітниками ФСБ Росії. 

Володимир Чекригін

“Все так зване “слідство” щодо неї базувалося на незаконних методах: після викрадення Ірину тримали в підвалі будівлі ФСБ та застосовували до неї різні форми тиску та залякування, навіть тортури – били та душили. Але ефесбівці назвали це “добровільною явкою” для допитів. На допитах її змушували зізнатись у зв’язках з українськими спецслужбами, чого довести не могли. Її змусили підписати порожні бланки, а потім підкинули в її сумочку 200 грамів вибухівки, – повідомив правозахисник. – Так званий “судовий розгляд” її справи повністю позбавив Ірину Данилович права на справедливий суд та був цинічним судилищем”. 

Він додав, що всі очевидні факти фальсифікацій “суддя” Наталія Кулінська проігнорувала, як і заяви про тортури. “Суддя” відмовила в допиті 15 свідків з боку захисту журналістки, допустивши допит лише одного такого свідка. Натомість з боку обвинувачення спокійно давали свідчення підставні та підконтрольні ФСБ свідки. 

“Все це чітко свідчить про те, що Ірину ув’язнено лише за її громадянську активність та підтримку України”,  – підсумував Чекригін. 

Денис Чистіков, заступник постійного представника президента в Криму, впевнений, що справою Данилович Росія ще більше хоче тиснути на українців в окупації: “Історія Ірини є яскравим прикладом дій окупаційної адміністрації після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року – спроба ще більше залякати громадян України, які проживають в окупованому Криму, щоб вони не чинили спротиву. Російські силовики вчергове демонструють, що права людини для них лише набір слів, які не мають змісту”. 

Денис Чистіков

Водночас, додає Чистіков, під час вибору методів тиску, зокрема фізичного, в окупантів немає розподілу на чоловіків та жінок. “Але попри всі порушення, які фіксуються протягом слідства з боку окупаційних правоохоронців, прокурорів, співробітників ФСБ та суддів, Ірина залишається незламною, демонструючи всьому світу, що Крим – це Україна, а її громадяни на півострові за майже дев’ять років не змінили цієї позиції, незважаючи на всі намагання Кремля“, – додав Денис Чистіков.

Батько ув’язненої журналістки Броніслав Данилович розповів, що вона з 2014 року в окупації зберігала вірність Україні: “Вона робила все, що могла, щоб Україна бачила, що кримчани досі чекають визволення. Незважаючи на постійні ризики, вона залишилась у Криму і була громадянською журналісткою”.

Батько має надію, що Україна не забуде про внесок Данилович та про неї саму: “Країна, заради якої Ірина ризикувала життям та втратила свободу, не має права залишити все як є. Впевнений, що і Офіс Омбудсмана, і Офіс президента вже працюють над її обміном”.

Заступник генерального директора Українського інституту, член виконавчої ради українського ПЕН-клубу, амбасадор кампанії #SolidarityWords за звільнення Ірини Данилович Алім Алієв додав, що важливо боротися за звільнення Ірини, так само як і інших кримських політичних в’язнів, які перебувають у місцях позбавлення волі на території Росії та окупованого нею Криму. 

Алім Алієв

Станом на грудень 2022 року таких щонайменше 150 осіб, водночас 14 із них є журналістами. Окрім Ірини Данилович, йдеться про Османа Аріфмеметова, Марлена Асанова, Асана Ахтемова, Ремзі Бекірова, Тимура Ібрагімова, Сервера Мустафаєва, Сейрана Салієва, Амета Сулейманова, Руслана Сулейманова, Рустема Шейхалієва, Олексія Бессарабова, Владислава Єсипенка, Вілена Темер’янова.

Рік тому PEN і ZMINA запустили кампанію на підтримку в’язнів Кремля #SolidarityWords, у межах якої відомі українські письменники та журналісти домагаються звільнення ув’язнених кримських журналістів.

Переглянути трансляцію пресконференції можна за посиланням.

Фото: Укрінформ