Правозахисники підготували аналіз законопроєкту Мінреінтеграції про перехідне правосуддя

Коаліція правозахисних організацій, до якої входять Центр прав людини ZMINA,  Кримська правозахисна група, “Донбас СОС”, “Крим СОС”, “Восток-СОС”, БФ “Право на Захист”, Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ” та БФ “Stabilization Support Services”, підготувала аналіз проєкту закону України “Про державну політику перехідного періоду”.

Ілюстративне фото / Восток-SOS

Цей законопроєкт оприлюднено на офіційному сайті Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій 11 січня 2021 року.

Насамперед експерти коаліції організацій, що працює над захистом постраждалих унаслідок збройного конфлікту, зазначають, що розроблення та оприлюднення Міністерством реінтеграції проєкту закону для обговорення є важливим кроком для початку широкої суспільної дискусії щодо державної політики у сфері подолання негативних наслідків збройного конфлікту в Україні.

Зазначений законопроєкт, йдеться в аналізі, пропонує низку позитивних змін для людей, які проживають на окупованих територіях. Зокрема, це запровадження адміністративної процедури встановлення фактів народження та смерті для мешканців тимчасово окупованих територій як у Донецькій та Луганській областях, так і в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі; визначаються гарантії пенсійного забезпечення мешканців окупованих територій без прив’язування до отримання довідки про взяття на облік ВПО; передбачається скасування дозвільної системи перетину лінії розмежування та інші.

Водночас детальний аналіз тексту законопроєкту, який провели експерти коаліції, свідчить про необхідність його доопрацювання із залученням експертів національних та міжнародних організацій, профільних органів державної влади.

Основним застереженням до самої концепції єдиного закону є очевидна неможливість ним урегулювати всі питання, які виникли чи виникнуть унаслідок тривалого збройного конфлікту на території України. Тому через спробу охопити велику кількість значущих питань проєкт залишає серйозні “прогалини” в регулюванні конкретних напрямів (наприклад, питання люстрації, роботи з пам’яттю про конфлікт тощо).

Крім того, такий підхід призводить до порушення принципу юридичної визначеності, а тому найсуттєвішим ризиком законопроєкту є непередбачуваність наслідків його реалізації.

Експерти правозахисних організацій дійшли висновку, що існує ймовірність нівелювання позитивних зобов’язань України, зокрема стосовно компенсації вартості зруйнованого чи пошкодженого майна. Адже наразі проєкт закону, розроблений Міністерством реінтеграції, покладає всю відповідальність за завдану шкоду і, як наслідок, компенсації за неї виключно на державу-агресора.

Також, на думку експертів коаліції, законопроєкт пропонує низку спільних для тимчасово окупованих територій Криму та Сходу України рішень, які є, по-перше, не досить обґрунтованими, а по-друге, у разі запровадження погіршать ситуацію в порівнянні з теперішньою (наприклад, запровадження митного режиму з окупованими територіями).

Детальніше читайте тут.