Правозахисники проінформували ООН, як Україна дотримується Пакту про громадянські і політичні права
Група правозахисних організацій у складі Чернігівського Освітнього дому прав людини, Дому прав людини “Крим” та Фонду домів прав людини надіслала Альтернативний звіт до Комітету ООН з прав людини. Цей комітет на своїй 130-й сесії восени в Женеві розгляне, як Україна дотримується Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Звіт правозахисників охоплює широке коло питань та описує ситуацію з дотриманням права на життя в Україні (стаття 6 пакту), права на свободу та особисту недоторканність (стаття 9), прав затриманих та ув’язнених осіб (стаття 10), права на вільне пересування і свободу вибору місця проживання (стаття 12), неприпустимість незаконного видворення іноземців (стаття 13), права на вільне вираження поглядів (стаття 19), права на мирні зібрання (стаття 21), свободи асоціацій (статті 22), прав дитини (стаття 24), права голосувати на вільних виборах і бути обраним (стаття 25) та свободи від дискримінації (стаття 26).
У зв’язку з незаконною окупацією Криму у 2014 році у звіті правозахисників окремо йдеться про необхідність диференційованого аналізу ситуації з правами людини на Кримському півострові та подальших викликів, з якими зіткнулася Україна у виконанні своїх зобов’язань стосовно дотримання прав осіб, які проживають в окупації.
За словами директора Освітнього дому прав людини в Чернігові Сергія Бурова, це подання важливе тому, що є частиною періодичного звітування України Комітету ООН з прав людини.
“Це подання дозволяє додатково письмово заявити про актуальні проблеми. Це досить потужний крок. Іноді через міжнародні інституції можна домогтися того, чого довгий час не можеш домогтись у своїй державі. Наприклад, коли наші міграційні служби були на карантині, біженці не могли продовжити дію документів, унаслідок чого вони не мали можливості отримати медичну допомогу або кошти. Тому сподіваємося розв’язати якісь системні питання і проблеми через міжнародні інституції. Своєрідним “батогом” штурхнути нашу державу”, – розповідає Сергій Буров.
Сергій БуровКоментуючи внесення кримської проблематики до альтернативного звіту, координаторка Дому прав людини “Крим” Марія Суляліна зазначила, що, незважаючи на те що Російська Федерація де-факто контролює окупований півострів і є відповідальною за ситуацію з правами людини, Україна теж має зобов’язання перед своїми громадянами, які проживають в окупації. Зокрема, йдеться про необхідність спрощення надання адміністративних послуг кримчанам на материковій частині України, реалізацію права на доступ до вищої освіти дітей з Криму, врегулювання процедур для повернення на територію України її громадян, переміщених з території Криму до РФ для відбування покарання, тощо.
Рекомендації щодо цих та інших питань відбиті в тексті альтернативного звіту, який правозахисники надіслали до Женеви.
Центр прав людини ZMINA серед інших організацій також брав участь у підготовці звіту, зокрема нагадуючи в документі про ще одну важливу проблему у сфері свободи пересування – складну процедуру в’їзду до окупованого Криму для іноземних журналістів, адвокатів і правозахисників, присутність яких на окупованому півострові має важливе значення в контексті фіксації порушень прав людини та захисту жертв.
Крім того, ZMINA підготувала розділ щодо свободи асоціацій та захисту правозахисників і громадських активістів в Україні.
“Україна є частково вільною країною, згідно з оцінками міжнародних організацій. На щастя, діяльність журналістів та громадських активістів у нас не є такою небезпечною, як, наприклад, у сусідніх Росії чи Білорусі, однак проблемою є неодноразові спроби влади звузити законодавчу рамку для роботи громадських активістів і організацій, а також безкарні напади на активістів та журналістів. Реформування правоохоронної системи і органів правосуддя – це одне з найбільших завдань для влади, без виконання якого ми не зможемо почувати себе в безпеці”, – зауважила голова Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.
Тетяна ПечончикЗ альтернативним звітом правозахисних організацій можна ознайомитися на сайті Комітету ООН з прав людини.
Також на сторінці Комітету ООН з прав людини наведено перелік проблемних питань, що стосуються окупації Криму, та запитання до Росії, які підготували українські правозахисники.
