Правозахисники закликали звільнити кримських політв’язнів на конференції ОБСЄ у Варшаві
ZMINA, Крим SOS та Кримська правозахисна група (КПГ) провели захід “Життя в неволі: 10 років окупації українського Криму та спротив російській агресії” в межах Варшавської конференції з людського виміру за підтримки Представництв Ірландії та Латвії в ОБСЄ, МЗС Чехії та Фонду домів прав людини.
Збройна агресія Росії проти України розпочалася 20 лютого 2014 року з вторгнення збройних сил РФ з метою захоплення частини української території – Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Сьогодні Кримський півострів залишається де-факто під контролем Російської Федерації. Він перетворився на відкриту в’язницю, де мешканці живуть під постійним ризиком переслідувань.
Представниця Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко розповіла, що наразі відомо про 218 політв’язнів із Криму, з них 132 – кримські татари, які утримуються в СІЗО та колоніях на окупованій території Криму або були етаповані до Росії. 67 із них страждають від ненадання меддопомоги й понад половина з них перебувають у критичному стані.
Ірина Баран із КПГ додала, що в ув’язненні перебувають і жінки, становище яких – особливо вразливе. Зокрема, це Ірина Данилович – журналістка і правозахисниця, засуджена до 6 років 11 місяців ув’язнення, а також Галина Довгопола – 69-річна активістка, засуджена до 12 років ув’язнення.
Крім цього, Баран висвітлила порушення свободи вираження поглядів: “Після повномасштабного вторгнення окупаційна російська влада розширила інструменти тиску на громадян: поширеними стали адміністративні покарання за порушення статті 20.3.3 КК РФ “дискредитація збройних сил”. Під час повномасштабного вторгнення Кримська правозахисна група задокументувала щонайменше 850 адміністративних проваджень за цією статтею. Жителів окупованого Криму штрафують за розміщення української символіки в соцмережах і месенджерах, за лайки, коментарі та репости українського контенту. Ці адміністративні порушення чинять тиск на спротив у Криму”.
Крім цього, Росія суворо обмежила право на свободу релігії та віросповідання у Криму через вимоги щодо реєстрації згідно з російськими законами. Лише Українська православна церква Московського патріархату продовжила своє існування і не зіткнулась із суворими реєстраційними вимогами. Окупанти визнають незаконними ті релігійні громади, які вони не можуть взяти під контроль, що призводить до застосування антиекстремістського та антитерористичного законодавства для переслідування їх членів.
“Наразі у Криму за релігійну діяльність притягнуто до кримінальної відповідальності близько 30 Свідків Єгови. Мусульманське населення Криму, більшість якого складають кримські татари, зазнало жорстких репресій. Росія продовжувала переслідувати осіб за деякі види богослужіння, включаючи імамів, які проводили молитви у своїх мечетях, як так звану “незаконну місіонерську діяльність””, – сказала Сабіна Ільяс із Крим SOS.
Февзі Мамутов розповів про масовість переслідувань через вираження поглядів, активну позицію, релігійні вірування й етнічну приналежність на прикладі свого брата – Алі Мамутова, який є політичним бранцем Кремля. Він був ув’язнений у березні цього року і зараз йому загрожує до 17 років ув’язнення за сфабрикованими звинуваченнями в “тероризмі”. “Уявіть собі, що о четвертій ранку в невеличкий будинок вриваються люди зі зброєю, які будять всю родину, світять прожекторами. Уявіть, як автомат впирається в бік 13-річній дитині. І ця дитина каже, що їй не страшно за себе, а страшно за батька, якого забрали. А батько – це мій брат Алі Мамутов“, – згадує про затримання брата Февзі Мамутов.
“Алі – не злочинець, він символ нашої боротьби за свободу та гідність. Він, як і багато інших наших братів і сестер, завжди відстоював права людей, їхню гідність, їхнє невід’ємне право бути вільними на своїй рідній землі. Але саме за це його карають. У нас не йдеться про правосуддя. Ми боремося з системою, яка прагне не справедливості, а придушення. Системою, що використовує суди як зброю проти тих, хто наважується говорити правду та захищати своє”, – додав він.
Звільнений політв’язень і перший заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял також поділився своєю історією ув’язнення: “У вересні 2021 року були затримані п’ятеро осіб, включаючи мене. Четверо з них пройшли через катування: їх били, погрожували вбивством і розправою над дітьми, катували струмом, через що вони були змушені обмовити себе та одне одного. Політичних в’язнів змушують вивчати і співати гімн Росії – по одинці та хором. Якщо відмовляєшся – тебе б’ють кийками чи електрошокерами. Не надать меддопомогу: у в’язниці Красноярського краю я хворів і мені не дозволяли навіть лягти на ліжко й відпочити, поміряти температуру чи прийняти таблетки”.
Нарімана Джеляла вдалося звільнити в червні 2023 року. Він закликав міжнародну спільноту працювати над звільненням інших політичних бранців і не дати можливості продовжувати переслідування, а також звільнити окуповані території України для гарантування неповторення грубих порушень прав людини.
Експерти також закликали вводити санкції проти людей, відповідальних за переслідування, винесення політично мотивованих вироків й утримування у нелюдських умовах політичних бранців; впроваджувати рекомендації Московського механізму ОБСЄ; активно долучатися до роботи Міжнародної платформи за звільнення незаконно утримуваних в РФ цивільних осіб; підтримувати рідних політв’язнів, а також правозахисників і медіа на окупованих територіях.
Крім цього, Тетяна Жукова зі ZMINA виступила на пленарній сесії й закликала писати листи політичним бранцям, ставати їхніми менторами і згадувати імена тих, хто перебуває в незаконному ув’язненні. А також пам’ятати, що російське вторгнення в Україну почалося з Криму, тож всі зусилля із досягнення правосуддя й надання компенсації повинні стосуватися порушень прав людини із 2014 року.
