Притягнення до відповідальності є ключовим питанням безпеки – ZMINA на Безпековому Форумі Центральної та Східної Європи у Варшаві
16–17 червня в столиці Польщі, Варшаві, проходить Безпековий Форум Центральної та Східної Європи. Він є платформою для представників урядів, організацій громадянського суспільства, наукових кіл і приватного сектору з Європи та США для обміну знаннями та досвідом. Серед іншого на заході обговорюються геополітичні та соціальні питання, що мають вирішальне значення для безпеки держав і громадян, зокрема агресивна війна Росії проти України. До конференції долучилася правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк.
Фото: CEE Security ForumПід час відкриття заходу віцепрем’єр-міністр Польщі, міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш підкреслив, що в основі дій Польщі лежить прагнення до миру. Однак для його збереження необхідно усвідомлювати наявні загрози.
“Польща знає, як діє і поводиться Російська Федерація. Загроза завжди походила звідти. Росія становить загрозу не лише територіально, але й існуванню народів. Її назва змінювалася – імперія, Радянський Союз, федерація, але головне залишається незмінним“, – сказав Косіняк-Камиш.
Він зазначив, що неможливо говорити про безпеку Європи без України: “Зараз багато хто каже, що це не наша війна, ми до цього звикли, Бучу забули. Однак допомога Польщі Україні є не лише моральною, а й дуже прагматичною. Опір України дає Польщі та Європі час для підготовки. Кожна хвилина має значення“.
Віцепрем’єр-міністр Польщі, міністр національної оборони Владислав Косіняк-Камиш. Фото: CEE Security ForumОнисія Синюк зі ZMINA долучилася до експертної панелі на тему: “Чи притягнуть когось до відповідальності за війну в Україні?”. Вона підкреслила, що відсутність реакції з боку суб’єктів міжнародної політики сприяє безкарності Росії. Про це свідчать події в Чечні, Грузії, Молдові та Криму.
“Відповідальність є невіддільною складовою будь-якого миру і необхідною умовою для безпеки. Відсутність покарання відкриває Росії шлях до подальшого вчинення незаконних дій. Це не лише надає впевненості Росії, а й створює можливості для інших режимів скористатися слабкістю міжнародного верховенства права замість того, щоб викликати занепокоєння“, – заявила Синюк.
Іда Соєр, директорка відділу криз і конфліктів Human Rights Watch, погодилася з тим, що нинішня ситуація в Україні заохочує інших авторитарно налаштованих суб’єктів до незаконних дій. Вона додала, що “амністія за воєнні злочини не може бути предметом переговорів“.
Синюк підкреслила, що притягнення до відповідальності можливе лише за умови забезпечення ефективного функціонування МКС та діяльності національних слідчих органів; створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії; усунення прогалин у санкціях; надання компенсацій у межах Реєстру збитків; визнання того, що російська агресія розпочалась у 2014 році. “Одним з аспектів притягнення до відповідальності є недопущення повторення. Іншими словами, для того, щоб російська агресія не повторилася, нам потрібна сильніша, ефективніша система міжнародної безпеки“, – додала Онисія.
Правова аналітикиня Центру прав людини ZMINA Онисія Синюк. Фото: CEE Security ForumПрофесор і директор університету Джона Кеббота в Італії Федеріко Арджентьєрі зазначив, що російські пропагандисти, зокрема ті, хто поширює в європейських країнах пропаганду, яка закликає до злочинів і героїзує злочинців, також мають бути притягнуті до відповідальності. “Росія спотворила історію початку Другої світової війни, стерши свою участь у цьому процесі, і одне з наших завдань – викорінити це хибне бачення історії зі свідомості людей“,– сказав Арджентьєрі.
Яніс Борданс, голова правління латвійської організації Iustitia et Securitas, нагадав, що після Другої світової війни деяких нацистів притягнули до відповідальності в Нюрнберзі, тоді як СРСР так і не отримав подібного покарання. Він вважає, що міжнародна юридична спільнота повинна взяти участь у підготовці позову, оскільки справжньої справедливості можна досягти лише шляхом притягнення винних до відповідальності.
Фото: CEE Security ForumНасамкінець Максимас Мітла, директор проєкту “Свідчить Україна”, зосередив увагу на принципі універсальної юрисдикції. Він розповів, що 2024 року його організація подала позов в Аргентині проти особи, обвинуваченої у вчиненні катувань: “Універсальна юрисдикція вимагає політичної волі, проте вона також є ефективним інструментом. З огляду на масштаб зафіксованих воєнних злочинів в Україні українська правоохоронна система потребуватиме допомоги для притягнення винних до відповідальності. Деякі держави мають універсальну юрисдикцію лише формально, але не застосовують її на практиці, водночас інші використовують цей механізм ефективно. […] Аргентина має досвід роботи з такими справами. Крім того, адвокація через конкретні справи допомагає гуманізувати Україну та українців в очах мешканців далеких країн“.
