Нашу редакцію відвідали іноземні журналісти
Cьогодні вранці в редакції Центру інформації про права людини лунала німецька мова. До нас у гості завітали журналісти з Німеччини та ті, хто оселився там нещодавно через війну у власних країнах.
Молодь приїздила до Києва, аби познайомитись зі ЗМІ, які пишуть про права людини, російсько-український конфлікт, етнічні, сексуальні та релігійні меншини. Вони також відвідують громадські організації, які працюють в цих реаліях. Молоді журналісти досліджуватимуть, як проблеми біженців та меншин висвітлюються в українських та німецьких ЗМІ.
Розповідаючи про Центр інформації про права людини, ми сказали, що мета організації – допомогти журналістам та читачам зоорієнтуватись у потоці інформації та дізнатися більше про права людини.
“Центр інформації про права людини — це місток між журналістами та правозахисниками. Ми допомагаємо правозахисникам розповсюджувати важливу інформацію серед журналістів, а для журналістів шукаємо необхідних експертів для коментарів та інтерв’ю”, – розповів журналіст Центру Микола Мирний.
Редакторка порталу humanrights.org.ua Маргарита Тарасова представила гостям сторінку Центру, яка оновлюється щоденно українською, російською та англійською мовами.
“Ми намагаємось щодня оприлюднювати більше десяти матеріалів. Це і новини, і статті, і блоги, і мультимедіа. Ми пишемо про правозахисні події як в України, так і в усьому світі”, — розповіла вона.
“Ми відкриті для правозахисних громадських організацій і готові публікувати новини про порушення прав людей в регіонах України”, — додав Микола Мирний.
Гостям сподобались шори як премія для директора НСК “Олімпійський” Володимира Спільниченко, який став антигероєм “Дискримінатора року” відразу в двох номінаціях — “Язик мій – ворог мій” та “Вибір молоді”. Після побиття темношкірих уболівальників на стадіоні він запропонував зробити окремий сектор для “небілих” людей.
Ми також розповіли, що організація допомагає розвивати Національний превентивний механізм (НПМ), який разом з Офісом Уповноваженого Верховної Ради з прав людини та громадськими організаціями боряться проти порушення прав людей та нелюдського поводження у місцях несвободи.
Гості були шоковані, почувши про рабство та нелюдське поводження в Левоньківській психіатричній лікарні і про жінку, яка ночує у своєму інвалідному візку в Городнянському психоневрологічному інтернаті.
“В якийсь момент я просто припинив перераховувати гостям жахіття в психіатричних лікарнях та психоневрологічних інтернатах. Мені реально стало соромно, що таке може бути в Україні”, — розповідає Микола Мирний.
Журналісти цікавились, чи відвідують монітори НПМ вдруге подібні місця несвободи після того, як нададуть свої звіти з рекомендаціями.
“Проблема в тому, що в Україні до 6 тисяч місць несвободи, а моніторів – дуже мало. Але в такі заклади з кричущими порушенням прав людей монітори повертаються вдруге, аби перевірити, чи були усунені порушення”, — пояснив Микола Мирний.
Журналісти оцінили якість як звітів, які Центрі інформації про права людини готує разом з іншими організаціями (“Ціна свободи”), так і власних видань (“Універсальний дизайн”) і навіть взяли собі кілька.
