Що вважати короткостроковим насильницьким зникненням: ООН прийняла до уваги позицію ZMINA

В ООН врахували позицію Центру прав людини ZMINA про те, що можна визначати короткостроковими насильницькими зникненнями.

Фільтраційні табори росіян на Донеччині / Ілюстративне фото

Нещодавно Комітет з насильницьких зникнень ООН та Робоча група з насильницьких або недобровільних зникнень ООН звернулися до державних структур та неурядових організацій зі всього світу, щоб ті поділилися інформацією щодо короткострокових насильницьких зникнень, які трапилися на території їхніх країни. Також органи ООН цікавилися, які законодавчі рамки існують в цих країнах щодо того, з якого моменту людина вважається викраденою. Ці дані Комітет та Робоча групи збирали, аби виступити із заявою про такі зникнення.

ZMINA подали своє бачення в рамках злочинних дій Росії. Росіяни широко використовують короткострокові утримання, зокрема, на блокпосту, під час обшуку тощо. На думку експертів організації, навіть якщо людину незаконно затримували чи викрадали на декілька годин, це вже можна вважати злочином. Адже, за інформацією ZMINA, яку також передали в ООН, катування, а іноді навіть і вбивство стаються у перші години затримання українців.

“Нижній поріг тривалості часу перебування під контролем військових, який має ознаки насильницького зникнення або свавільного затримання, має бути скасований, адже на практиці порушення прав цивільних осіб починається з першої хвилини зникнення чи затримання. Та за відносно короткий період часу (від декількох хвилин до декількох годин) може бути нанесено непоправної шкоди затриманій людині, що може призвести до тяжких наслідків, включаючи смерть від наслідків катувань та (або) жорстокого поводження”, — йдеться у поданні ZMINA до ООН.

ZMINA розділяє короткострокові насильницькі зникнення на три групи:

• Зупинка на “блокпосту” під час проведення процедури “фільтрації”
• Проведення “рейдів” та “зачисток” як на вулиці, так і по домівках осіб (як за списками, так і вибірково)
• Таргетовані викрадення активних громадян, які мають на меті залякування активістів, волонтерів, представників місцевого самоврядування та неформальних лідерів громад, релігійних та культурних діячів тощо та перешкоджання їм здійснювати свою діяльність або отримання певної інформації

Центр прав людини ZMINA — єдиний представник України, який подав своє бачення до органів ООН.

Ознайомитися з текстом подання можна тут (англійською).

У червні організація представила звіт про насильницькі зникнення українців від рук росіян, дані з якого також передано до ООН.