ZMINA розповіла про переслідування журналістів в Криму на зустрічі ЮНЕСКО та Офісу Кримської платформи

5 червня 2025 року в Представництві Президента України в Автономній Республіці Крим відбулася закрита консультативна зустріч ЮНЕСКО та Офісу Кримської платформи. Учасниками зустрічі стали представники Представництва Президента в АР Крим, ЮНЕСКО, правозахисних організацій, освітніх і наукових установ та медіа.

Під час заходу розглядалися ключові питання щодо ситуації в окупованому Криму в контексті прав людини, свободи слова, освіти, культури, екології та збереження природної спадщини. 

Менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко виступила з доповіддю про переслідування журналістів у Криму. Вона розповіла про випадки переслідування журналістів на окупованому півострові: “За період з травня 2024 року по травень 2025 року Центром прав людини ZMINA було зафіксовано щонайменше 47 випадків тиску як на професійні медіа, так і на громадянських журналістів, фрілансерів. Найпоширеніші види переслідування — це атаки із використанням юридичних та економічних механізмів, таких ми зафіксували 44, а також фізичні атаки — це загрози життю та здоров’ю, таких ми зафіксували 3 атаки”.

Крім того, як зазначила Вікторія Нестеренко, ці 47 випадків за вказаний період стосуються обмеженого кола осіб, як представників професійних видань, так і окремих громадянських журналістів та фрілансерів. Найбільше це переслідування журналістів “Кримської Солідарності”, ще журналістів кількох онлайн-видань і кількох журналістів-фрілансерів, імена яких не розголошуються з міркувань безпеки, пояснила менеджерка проєктів ZMINA.

“Така кількість переслідувань у порівнянні з попередніми роками не є великою, але це не означає, що ситуація зі свободою слова та свободою медіа в окупованому Криму якось покращилась. Навпаки, це говорить про те, що в Криму залишилася досить незначна кількість журналістів, які можуть працювати вільно”, — наголосила Вікторія Нестеренко.

Вона також додала, що наразі Росія посилила тиск на родичів журналістів, які проживають на підконтрольній уряду території України, та посиленні законодавчих обмежень з боку РФ: “Посилюються механізми законодавчого тиску з боку Російської Федерації, зокрема, обмеження доступу до інформації, обмеження доступу журналістів до судів… Продовжують діяти блокування VPN-сервісів і деяких сайтів. З’явилися повідомлення про можливу відповідальність за їх використання”.

Окрему увагу Вікторія Нестеренко звернула на стан політв’язнів, які часто перебувають у нелюдських умовах — як у СІЗО, так і в колоніях, а також на майже відсутність обмінів цивільних українців: “Обмінів цивільними практично не відбувається, і досі у в’язницях РФ залишаються 18 кримських журналістів. Такі громадянські журналісти, як Ірина Данилович, Ремзі Бекіров, Амет Сулейманов та Тимур Ібрагімов потребують медичної допомоги, крім того, Ремзі Бекіров часто перебуває в штрафному ізоляторі”.

У рамках заходу менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA передала представникам ЮНЕСКО книжки “Вільні голоси Криму“, де зібрані історії кримських політв’язнів, які продовжують боротьбу за свободу навіть за ґратами.

Представники ЮНЕСКО наголосили на важливості співпраці з громадянським суспільством та українською владою, а також на потребі впровадження превентивних механізмів захисту культурної спадщини й свободи слова навіть під час війни.

Це вже третя зустріч такого формату між Офісом ЮНЕСКО в Україні та громадянським сектором, організована після початку повномасштабного вторгнення Росії.

Фото: Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим.