У Німеччині вийшло друге видання книги Луканова про згортання свободи слова в Криму | Центр прав людини ZMINA

У Німеччині вийшло друге видання книги Луканова про згортання свободи слова в Криму

A+ A-

Друге видання документальної книги журналіста Юрія Луканова “Пресувальна машина: як Росія знищувала свободу слова в Криму” в перекладі англійською мовою (“The Press: how Russia destroyed media freedom in Crimea”) випустило німецьке видавництво Ibidem Verlag. Автор дописав кілька розділів до попереднього тексту, випущеного 2018 року Центром інформації про права людини (нині ZMINA). Перше видання українською і англійською можна завантажити тут

Обкладинка книги

Під час окупації Криму 2014 року автор перебував на півострові та відчув на собі, як Росія обмежує можливості для непідконтрольних їй журналістів отримувати інформацію. Він описав свій досвід у книзі, а також досвід багатьох інших українських, переважно кримських, та іноземних журналістів.

“Крим для Путіна – це як голка в кощіївому яйці. Це сакральна територія, яка для нього є питанням життя і смерті. Тому після розширення російської агресії знову стало особливо актуальним те, що там відбувається. Думаю, що і для західних читачів також”, – зазначив автор книги Юрій Луканов.

Протестувальники в Криму

Він додав, що після виходу першого видання книги тактика окупантів щодо незгодних стала жорсткішою і тому виникла потреба дописати кілька розділів. “Я написав про репресії проти такого явища, як громадянська журналістика, також про те, як окупанти використовують західних журналістів, про зміни в методах пропаганди”, – розповів Луканов.

У книзі описано низку методів окупантів: від простого обмеження доступу до інформації до кримінального переслідування, брутального побиття й арештів. Автор разом із кримським журналістом Сергієм Мокрушиним і ще одним кримчанином виручали з полону так званої самооборони Криму французького телевізійного оператора Девіда Жофрійо. Цей досвід описано в книзі.

Великий розділ присвячено ветерану кримської журналістики Миколі Семені, який отримав два з половиною роки умовно за співпрацю з проєктом Радіо Свобода “Крим.Реалії”. За ним протягом тривалого часу стежила ціла команда працівників ФСБ.

Окупаційна влада протягом тижня від початку окупації відімкнула загальнонаціональні українські канали й замінила їх російськими. Вони прагнули привернути на свій бік кримськотатарський канал ATR, однак з цього нічого не вийшло. Тому його змусили виїхали до Києва. У книзі розповідається про його історію.

Героїня книги Олена Юрченко з Керчі працює під час окупації. Фото з книги

Після окупації Криму росіяни зачистили професійну журналістику на півострові. Після цього там утворився феномен громадянської журналістики, коли звичайні громадяни почали висвітлювати події і співпрацювати зі ЗМІ за межами півострова. Окупаційна влада почала кидати таких за ґрати, підкидаючи журналістам вибухівку, звинувачуючи їх у тероризмі. Луканов додав до другого видання розділи про громадянських журналістів, зокрема про Владислава Єсипенка, який співпрацював із проєктом “Крим.Реалії” Радіо Свобода і якого росіяни посадили до в’язниці на шість років (згодом термін зменшили до п’яти років).

Автором передмови до книги виступив британець українського походження, автор кількох книг з історії України, зокрема про нинішню війну, політолог Тарас Кузьо. Редакторкою видання є керівниця Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик.

Книгу можна придбати в інтернеті.

Цьогоріч американське видавництво Defiance Press випустило англійський переклад книги воєнної прози Луканова “Репортер Волковський”, яка теж присвячена журналістам на війні. У квітні автор мав майже тритижневу презентаційну поїздку навчальними закладами США, яку підтримала американська фундація United Help Ukraine.

На початку 2000-х Луканов разом з режисером Максимом Бернадським зняв документальний фільм “Хто ви є, містер Джекі?”, присвячений українському журналісту-дисиденту Валерію Марченку, якого комуністична влада фактично вбила у в’язниці. 

Луканов також є автором і укладачем кількох посібників з безпеки журналістів.