У столичній книгарні “Сенс” презентували книжку кримськотатарського політв’язня Османа Аріфмеметова

9 липня 2025 року у Києві в книгарні “Сенс” відбулася презентація книжки “Моя депортація. Репортажі кримського журналіста, написані в СІЗО” — щоденника кримськотатарського громадянського журналіста й політв’язня Османа Аріфмеметова.

Олександра Єфименко, Марія Горбач, Тетяна Печончик, Ірина Славінська

Книга вийшла друком у травні 2025 року у видавництві “Віхола” з ініціативи Центру прав людини ZMINA і за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

“Моя депортація” — це унікальне свідчення про російські переслідування в окупованому Криму, написане зсередини репресивної системи. 

Осман — громадянський журналіст, який роками висвітлював сфабриковані судові процеси в окупованому Криму. У 2019 році був незаконно ув’язнений за звинуваченням у терористичній діяльності. Разом із ним на лаві підсудних опинилася низка кримськотатарських активістів. За сфабрикованими звинуваченням у терористичній діяльності був затриманий росіянами та вже сьомий рік перебуває у незаконному ув’язненні. Вирок Аріфмеметова — 14 років позбавлення волі.

У своєму щоденнику автор описує російські слідчі ізолятори, абсурдні звинувачення, тортури, моральний тиск і життя у нелюдських умовах. Попри репресії, він не втрачає почуття гумору, сили духу та надії. Його щоденник — це також історія про любов до народу, боротьбу за ідентичність і пам’ять про кримськотатарську трагедію.

Відкриваючи презентацію, Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Радек Пех зазначив: “Це велика честь — бути дотичним до цієї книжки й до боротьби України проти Російської Федерації. Чеська Республіка підтримує Україну у гуманітарному, воєнному секторі, а також політично. І ця підтримка триватиме до повернення Криму додому. Ця книжка важлива, бо вона містить документацію злочинів РФ — вона зберігає правду”.

Надзвичайний і Повноважний Посол Чеської Республіки в Україні Радек Пех

Журналістка Олександра Єфименко, яка працювала в окупованому Криму з 2017-го по 2021 рік, розповіла про важливість громадянської журналістики й своє знайомство з Аріфмеметовим: “Я із Севастополя, і коли мій дім окупували росіяни, вирішила працювати в Криму. Османа я вперше побачила у Facebook у 2016-му — під час випадку, коли російські силовики намагались викрасти імама Біляла Аділова під будівлею суду. Саме завдяки громадянським журналістам, зокрема завдяки стріму Османа з місця події, людину вдалося врятувати. Це і є сила слова, сила інформації”.

Вона зауважила, що саме такі випадки спричинили появу в Криму громадянської журналістики, коли доступ професійних медіа був унеможливлений: “Люди з різних професій — учителі, вихователі, продавці — просто брали телефони й транслювали події, бо розуміли: інформація з півострова має значення. А окупаційна влада робила все, щоб цю інформацію заблокувати”.

Олександра Єфименко також зазначила, що книга Османа Аріфмеметова важлива, бо вона про людську гідність і цінність свободи: “Мені в цій книжці не вистачає тільки одного — його підпису. А все інше — дуже точне, справжнє. Це книжка про внутрішню свободу, про людську гідність, про те, що не можна залишатися байдужими”.

Голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик під час презентації розповіла про шлях створення книжки, що почався з перших текстів, які Осман Аріфмеметов передав з-за ґрат. Його записи були опрацьовані та перекладені українською.

“Коли я вперше побачила тексти Османа — їх передала одна кримська активістка, — одразу зрозуміла: ці записи мають побачити читачі. Це сильні й глибокі тексти людини, яка проходить крізь кола переслідувань, яка глибоко рефлексує те, що з нею відбувається, й проводить історичні паралелі — з депортацією кримських татар 1944 року, зі сталінськими репресіями. Якщо чесно оцінювати, те, що відбувається зараз, — це та сама логіка репресій”, — наголосила Печончик.

Тетяна Печончик

За її словами, читання текстів Османа Аріфмеметова викликає асоціації з романом Івана Багряного “Сад Гетсиманський”: “Це опис людини, яка проходить через жорна системи — коли надзвичайно складно фізично й емоційно, але людина всередині залишається вільною. Її можуть ув’язнити, але внутрішню свободу не забрати. Книга Османа — саме про це: про внутрішню свободу людини, яка знаходиться за ґратами. Так само як і багато інших українців, серед яких і ще 28 ув’язнених журналістів, 16 з яких — кримські”.

Літературна редакторка та перекладачка Марія Горбач поділилася своїм досвідом роботи над текстами Османа Аріфмеметова, написаними в неволі. Вона наголосила, що зберегти автентичність голосу автора було її головним завданням: “Це не просто тексти з-за ґрат — це тексти людини, яка бачить світ чітко, чесно й не зневірюється. Людина в таких умовах зберігає здатність до глибокої рефлексії. А ще — показує різні джерела опори, на які можна спиратися навіть у неволі”.

Олександра Єфименко, Марія Горбач

Модерувала розмову Ірина Славінська — журналістка, перекладачка, виконавча продюсерка Радіо “Культура” й членкиня Українського ПЕН.

Отримати паперову книжку можна за донат на підтримку родини Османа Аріфмеметова.

Також книжки доступні для продажу на сайті видавництва “Віхола”:

• Паперова версія: https://bit.ly/4lqVM2h
• Електронна версія: https://bit.ly/3HhoWkK

У Центрі прав людини ZMINA наголошують: кожен може підтримати кримських політв’язнів, написавши їм листа. На презентації книги учасники також написали листи підтримки Осману Аріфмеметову.

Захід було організовано за підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки.

Нагадаємо, що 22 червня на фестивалі “Країна мрій” у Києві, у межах Кримської сцени, відбулася перша презентація книжки Османа Аріфмеметова “Моя депортація. Репортажі кримського журналіста, написані в СІЗО”.

Більше фото з презентації шукайте тут.